Старостував на тисячі весіль

І заробив аж… три рушники, якими обв’язують дружбу
Василь Маровді із закарпатського села Керецьки Свалявського району старостує вже понад тридцять років. За цей час сумлінно веде записи, де, коли, в кого вів забаву. На сьогодні нарахував аж 1050 весіль! Почувши про його жарти, оповідки, які і розсмішать, і розчулять до сліз, Василя Михайловича запрошують у різні міста України. А скільки провів весіль у рідному Закарпатті!..
Найбільше гуляло 660 гостей
Все почалося у далекому 1985-му, коли Василю Маровді минуло 29 років. Тоді вперше у рідних Керецьках став весільним старостою. Запросили, бо вміє пожартувати, має гарне почуття гумору. А оскільки сам учитель-філолог, то знає безліч гуморесок, поезій, від яких люди і плачуть, і сміються. За те весілля батьки нареченої подарували дефіцитний тоді «Ризький бальзам».
– З того часу старостував у рідних та знайомих. Але мені було ганьба цим займатися, – щиро зізнається Василь Михайлович. – Я був секретарем парторганізації, треба було боротися з пияцтвом, а я – по весіллях. Але один знайомий сказав: «До кого прислухаються люди? До попа у церкві і тамади на весіллях. Гордіться і працюйте».
Спочатку пан Василь не знав, що старостування – це бізнес. Торба гостинців – ото були всі заробітки. Ще й зі своїм подарунком для молодят ішов. Та згодом люди підказали, що тамада коштує стільки, як робота косаря за день.
– Найлегше працювати у Східній Україні, у Києві, бо там нема церковних чи народних традицій, – розповідає Василь Михайлович. – А найважче – у рідному Закарпатті, у нас дуже багато різних обрядів. Наймолодшій молодій, яку видавав заміж, було 15, найстаршому нареченому – 52. Найбільше весілля, яке вів, мало 660 гостей, найменше – 23. До речі, на такому важче, ніж на велелюдному.
Два весілля з… однією нареченою
За тридцять з лишком років Василю Михайловичу запам’яталося чимало забав, та найбільше ось такі.
– Старостував на весіллі… без наречених, – згадує. – Виявилося, що молоді пішли в секту і своє одруження гуляли з духівником. А мамі-прокурору захотілося розважити рідню, молодих я так і не бачив. Чи весілля із… купленим нареченим. У п’ятницю молодий дізнався, що майбутня дружина займається древнім ремеслом. Покинув її. Що робити? Гості скликані, все напечено-наварено. І вона купила хлопця з Ужгорода. Заплатили йому у десять разів більше, ніж заробив я. Ця історія стала сюжетом для роману Василя Кузана «Експрес-наречений», головного героя-старосту змальовано з мене. Або був ще такий випадок. Наречена ненавиділа свого судженого і дуже молилася, щоб він не приїхав на весілля. Коли, за традицією, її викрали, вона… втекла. Ті наречені ще пробували зійтися, але все одно розбіглися. Років сім тому дзвонить колишня клієнтка: «Ви у мене були старостою. Тепер виходжу заміж вдруге, хочу, щоб ви знову вели. Мій подивився відео з першого весілля і сказав, щоб староста був той самий». Коли прийшов час розраховуватися, то я зробив знижку, бо за той самий товар двічі гроші отримую. А в Луцьку в ресторані, де я вів весілля, і офіціанти, і шефиня стояли з блокнотами та записували.
Старостував у своєї доньки і вів сім весіль в одній хаті
Весілля пана Василя настільки припали до душі землякам, що навіть дати одруження підтасовують так, щоб він мав вільний день. Було, що вів сім весіль в одній хаті. До речі, не раз одружував дітей, у батьків яких колись старостував. Також вів весілля, де серед гостей було аж сім тамадів, які прискіпливо спостерігали за роботою колеги і в кінці висловили своє захоплення. Не раз доводилося працювати зі справжніми зірками. Серед них – народні артисти Степан Гіга, Микола Свидюк та інші, а також покійний Кузьма, який вів конкурси, а пан Василь – обряди. А ще відгуляв таке весілля, яке вели аж шість старостів: хтось відповідав за вступне слово та молитву, хтось проводив забави, інший – фінальну частину, Василь Михайлович розважав зал, що є його родзинкою.
– А ще я старостував на весіллі у своєї доньки! – сміється чоловік. – Річ у тім, що у нас весілля гуляють аж чотири дні. У перший тамадою був мій знайомий, а другий день «поправки» вів уже я. Подарував доньці все найкраще з мого репертуару.
Молода за свій танець заробляє тисячі доларів
Серед багатьох обрядів Василю Михайловичу дуже подобається танець з молодою, який ще називають «продажним», «шаровим» (тобто «на шару»). Хочеш танцювати з молодою – плати гроші. На такому обряді наречена заробляє… кілька тисяч доларів!
– Хочу сказати, що мої весілля вдалі. Розлучень – мінімум.
Що цікаво, хоч Василь Михайлович старостував понад тисячу разів, а заробив усього три рушники, якими обв’язують таких осіб. Виявляється, цей звичай є мало де. Ті рушники він привіз тільки з Волині і Києва. А у рідному Закарпатті старостам чіпляють бугрийду – квітку з мініатюрним рушничком або сучасний бейджик.
Кликали тамадою на… похорон
Василь Маровді вів урочистості в багатьох відомих людей Закарпаття та Києва, у простих селян. Найбільше його тішить, коли на свою забаву запрошують весільні музиканти, фотографи чи оператори. Бо серед тієї маси, де вони бувають, обирають саме стиль Маровді.
Крім весіль, пан Василь веде ювілеї, хрестини, дні села, новорічні свята (до речі, вже 17 років не святкує Нового року удома). Одного разу навіть просили на Рівненщину вести похорон – помер розпорядник похоронних процесів, який мав дуже схожий голос – як у Маровді. Також запрошували на таку постійну роботу, мовляв, кілька хвилин ганьби, а гонорари солідні. Проте відмовився – до душі веселі забави.
– Головне, – каже пан Василь, – не образити гостей недоречним жартом, треба бути громовідводом у конфліктних ситуаціях і дарувати людям лише радість. Буває, так нароблюся, що у школі, де працюю заступником директора, нараду починаю зі слів «Шановні гості!».
Олена ПАВЛЮК, Закарпатська область скачать dle 11.3