І немовлята теж: кожен українець винен МВФ по 284 долари
Україна може залишитися без кредитів Міжнародного валютного фонду
В останній раз гроші від МВФ Україна отримала в квітні минулого року, причому можна сказати дали їх в якості великого авансу під чесне слово, що вимоги Фонду будуть виконуватися.
Але вимоги ми так і не виконали, в тому числі так і не прийняли закон про Антикорупційний суд і не зняли мораторій на купівлю-продаж землі. Тепер нам належить віддавати борги - $ 12 млрд. Якщо цю цифру поділити на населення України (за останніми даними Держстату, нас 42 млн 248 тис. 598 осіб), то кожен громадянин, включно з немовлятами, винен МВФ $ 284.
Не боремося з корупцією
Міністр фінансів Олександр Данилюк вже фактично зізнався в тому, що ми вилетіли з програми кредитування МВФ. Вирваний з працею $ 1 млрд у квітні і повне мовчання в подальшому лише ілюструють ставлення Фонду до України. Судячи з усього, іноземці вже не вірять у наші реформи і навіть у наші бажання платити за боргами.
Нагадаємо, перші кредити у МВФ почав брати уряд Яценюка. Правда, Фонд видавав нам гроші на дуже конкретних умовах. В результаті в країні серйозно піднялися тарифи на комунальні послуги. Останній важкий крок уряд зробив, фактично піднявши пенсійний вік до 60 років, оскільки Фонд наполягав на скороченні дефіциту грошей в Пенсійному фонді. Також у списку - надання права на прослушку НАБУ, скасування спрощеної системи оподаткування.
Однак, за словами керівника Фонду Блейзера Олега Устенка, є ще ряд вимог.
За багатьма з них ще можна знайти компроміс. Але головна вимога МВФ - боротьба з корупцією. З огляду на те, що в світових рейтингах корупції ми займаємо 131-е місце з 170 країн, то наша країна розглядається крізь цю призму. І це дуже сумно. По нашим корупційним каналам проходить від $ 5 млрд до $ 10 млрд. Це не дає нам можливості залучити інвестора. Причому не тільки іноземного, але і свого власного,- говорить Устенко.
Каменем спотикання в цьому питанні стало прийняття закону про Антикорупційний суд, який завис на невизначений час.
Ще одна ключова вимога - зняття мораторію на продаж землі. В останній раз продовження мораторію пройшло дуже легко.
Це говорить про те, що депутати, а також ті, хто стоїть за ними, не хочуть розлучатися з ласими гектарами землі, які вони зараз задешево орендують у селян. Вони не хочуть платити гроші за покупку землі і дуже побоюються, що в разі зняття мораторію, сюди можуть прийти іноземні інвестори з грошима і скупити землю. Тоді утворюється ринок, і земля знайде реальну ціну. За все доведеться платити,- говорить один з депутатів.
Як стало відомо, лобісти сільськогосподарських корпорацій зроблять все, щоб найближчим часом продажу землі в Україні не існувало, тому вони навіть зацікавлені в розриві відносин з МВФ.
За словами Устенка, Фонд також вимагає продажу державної землі, якої у нас ще більше.
Військові частини, академії наук, заводи - всі володіють величезними ділянками. І спробуй розберися - вони там будують склади для зберігання техніки, розбивають поля для виведення нових сортів рослин або все здають за кеш. Державна земля активно використовується, але гроші за неї йдуть не українцям, а чиновникам у кишені. В принципі, тут можна знайти рішення: наприклад, спочатку приватизувати державну, а вже протягом декількох років провести реформу сільськогосподарської землі,- говорить Устенко.
Економіст Юрій Гаврилечко вважає, що на земельну реформу може піти не один рік.
Для того, щоб реформа відбулася, потрібно, як в інших країнах, видавати дешеві кредити, підтримувати технічно сільськогосподарські компанії. Але хто з уряду на це піде? А іноземці побоюються до нас йти, тому що вони розуміють - в Україні ніхто не захищає приватну власність,- розповідає Гаврилечко.
Остання надія
Президент Порошенко сподівається ще вмовити Фонд не кидати нас у біді і повірити в те, що рано чи пізно ми свої обіцянки виконаємо. Для цього він їде в Давос, сподіваючись на зустріч з главою Фонду Крістін Лагард. Якщо нам не повірять, існують варіанти розвитку подій.
Перший - курс гривні залишиться на колишньому рівні, але золотовалютний запас значно збідніє, оскільки за рахунок нього і будуть утримувати стабільність нацвалюти. Другий - серйозна девальвація гривні та інфляція. Для правлячої верхівки влади всі ці варіанти невигідні в передвиборний рік. Тому вони дуже сподіваються, що співпрацю з Фондом вдасться відновити,- говорить Устенко.
Скільки Україна винна МВФ
Якщо подивитися на сайті МВФ, то в цьому році ми повинні повернути Фонду $ 2,352 млрд, у 2019 му - $ 1,823 млрд, в 2020-м - $ 1,275 млрд, в 2021-м - $ 1,472 млрд. Решту боргу ми виплатимо до 2025 року. За договором з МВФ, отримані гроші (їх перераховували по безналу) могли йти тільки в рахунок поповнення золотовалютного резерву для погашення попередніх боргів.
Однак Гаврилечко вважає, що насправді гроші йшли на рефінансування банків і виводилися з країни.
Все відбувається так: уряд отримує гроші МВФ, розміщує їх на своїх рахунках, під це друкує гривні, передає їх на рефінансування банків. Клієнти банків у свою чергу отримують ці гроші, переводять у валюту і виводять з країни. Через що ви думаєте була така девальвація в 2015 році, коли уряд Яценюка отримав перші транші? Головний наслідок отримання $ 20 млрд була девальвація гривні в два рази і інфляція 43%,- впевнений Гаврилечко.
Проживемо чи без грошей
На думку Гаврилечко, ми зможемо без цих кредитів прожити, але тільки в тому випадку, якщо не будемо виплачувати накопичені борги.
Проживемо і добре, якщо не будемо виплачувати борги. Юридично ніхто на нас впливати не зможе, якщо не братимемо участі в міжнародних судах. Можливі хіба що політичні наслідки,- каже Гаврилечко.
Але, на думку політолога Руслана Бортника, якщо Фонд не дасть траншу, то це буде прикриттям для уряду, щоб знову обвалити гривню і прискорити інфляцію.
Їм інфляція потрібна, щоб закрити дірки в бюджеті. У минулому році інфляція дала 100 млрд грн до бюджету. Міністр фінансів вже натякнув, що без кредитів курс гривні підскочить до 33-35,-вважає Бортник. скачать dle 11.3
