Інфекціоніст дав пораду батькам: що робити, коли дитина вкололась чужим шприцом

 
"Ми їхали в автобусі, синок заснув, але раптом почав плакати і кричати. Я подумала,  може щось наснилось, та подивилась на його ручку, а вона вся в крові. Виявилось, під час сну малюк запхав руку між сидінням і вікном, де якась наволоч залишила шприц із голкою. Водій перелякано повторював, що в салоні прибирали, та що
мені до того! Мені головне захистити здоров"я своєї дитини", --  з такими словами до редакції звернулась читачка. 
На жаль, такі випадки непоодинокі. Час від часу правоохоронці повідомляють про дітей, які в дворі будинку чи на території дитячого садочку зазнають поранень через голки від шприців. То що мають робити батьки, якщо таке сталось?
Про таке розповіли головний інфекціоніст столиці Федір Лапій, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб НМАПО імені П. Л. Шупика, і Оксана Савенко, провідний фахівець Всеукраїнської мережі людей, що живуть з ВІЛ.
-- Чи високими є ризики в таких ситуаціях?
Ф. Лапій: -- Перше правило в таких ситуаціях -- не викидати шприц. Друге -- негайно звернутись до центру профілактики і боротьби зі СНІДом, якщо у вашому місті такого немає,  допоможуть у приймальному відділенні будь-якої лікарні.
О. Савенко: -- А окрім цього раджу зателефонувати на гарячу лінію з питань боротьби зі СНІдом, аби отримати консультацію фахівця саме з цього питання. Важливою є кожна деталь: де, за яких обставин відбувся контакт зі шприцом, який у ньому вміст, чи стався прокол. Зробити це треба впродовж кількох діб, тоді, при
потребі, потерпілий має отримати постконтактну профілактику.

-- А хіба аналізи не потрібно здавати?
Ф. Лапій: -- Нерідко лікарі приймають рішення провести аналіз крові, аби дізнатись, чи пацієнт не зазнав інфікування раніше. Бо одразу після отримання такої травми, навіть у випадку, якщо людину було інфіковано, аналіз цього не виявить. Повторно таке обстеження проводять через півроку.
-- Йдеться про ризик зараження вірусом імунодефіциту?
Ф. Лапій: -- Не лише, у таких випадках мова про кілька загроз. У першу чергу, звісно, про ризик зараження ВІЛ, але окрім цього через укол шприцем може передатись збудник гепатиту В, гепатиту С і правця.
Тому лікар обов"язково має поцікавитись, чи дотримується дитина календаря щеплень, якщо вона отримала достатню кількість доз вакцини проти гепатиту В, отже має затист. Але оскільки чимало українців потерпає через так звану вакцинофобію, вважаючи, що небезпечні хвороби передаються лише при статевому контакті, багато дітей не мають імунітету в тому числі проти гепатиту В. Тоді щеплення слід провести після контакту з голкою.
Що стосується гепатиту С, збудник цієї хвороби не зберігається тривалий час в умовах зовнішнього середовища, на відміну від вірусу гепатиту В, який за кімнатної температури може зберігати життєдіяльність до місяця, навіть у сухій крові. А от вірус імунодефіциту при кімнатній температурі інактивовується (гине) вже через 48 годин, особливо, якщо крапля крові висохла. Але якщо лікар визначить, що ступінь ризику зараження цим вірусом висока, буде проведено постконтактну (або екстрену) профілактику. При тім ліки людина отримає безплатно.
Окрім цього треба мати на увазі, що внаслідок таких ситуаціях існує ризик захворіти на правець (збудник цієї недуги зберігається в грунті). Тож, якщо людина не має щеплення від цієї хвороби, ураження може зазнати нервова система, що загалом
загрожує життю.