Секрети закарпатських румунів дізнавалися столичні журналісти: опубліковано ВІДЕО
- 2-07-2018, 11:00
- Закарпаття / Суспільство
- 0
- 284
У двох областях заходу України мешкає надзвичайно працьовитий народ, палаци яких вражають своєю пишністю, красою та масштабом.
Етнографічна експедиція журналістів до Карпат завершилася відвідинами закарпатських румунів. Це славетні будівельники та великі любителі позмагатися красою своїх осель із сусідами, йдеться в сюжеті ТСН.
Гроші на свої багаті палаци вони заробляли важкою працею – інколи навіть цілодобовими заробітками, без відпусток на морі чи поїздок до санаторію. Українські румуни проживають лише в двох областях – Чернівецькій та Закарпатській. Представників цього етносу щойнаменше 150 тисяч, є суто румунські населені пункти.
Закарпатське село Нижня Апша розташоване за два кілометри від кордону з Румунією, там живе десять тисяч людей. Однією дорогою їздять запряжені коні й розкішні авто, а замість будинків стоять справжні палаци, здатні вразити будь-кого. Нижня Апша завжди славилася багатством: люди весь час на заробітках за кордоном, і додому привезли ледь не цілий бюджет країни. Тут не будинки, а палаци, здатні вразити будь кого. Але найцікавіше - в середині маєтків.
За будівельним розмахом можна вивчати архітектурну моду села – від квадратів із пласким дахом у 1980-х до теперішніх хоромів. Зведення власного будинку у румунів – це завжди змагання із сусідом. Колони, вежі, фігурні дахи, мармурові сходи – це повсюдно, а будівництво не припиняється. Щовесни чоловіки стають до роботи, аби зробити свої оселі ще вищими, ошатнішими, розкішнішими. "Міри немає. Інколи кажуть, що румуни – це не національність, а спеціальність", - визнають вони.
Іван Ботош – власник етнографічного музею. Кольори на румунських рушниках, народному одязі й ковдрах просто засліплюють. "Румуни люблять виділятися, і вони роблять це", - визнає він. На своїй кухні Ботош чаклує над токаном – стравою з кукурудзяного борошна, бринзи і сала. Щонайменше раз на тиждень ця страва на столі в кожного румуна. Правдивий токан готують чоловіки і тільки на дровах. За розмовами з’ясовується головна таємниця: вишукані палаци стоять порожніми. Взимку і влітку господарі на заробітках, а будують, мовляв, аби просто кудись подіти гроші. За 25 років української незалежності саме ці палаци й прив’язують людей до їхніх місць – жодна сім’я звідси не емігрувала. У Європі, де українські румуни звикли заробляти, їм важко було б підтримувати таку будівельну традицію.
Етнографічна експедиція журналістів до Карпат завершилася відвідинами закарпатських румунів. Це славетні будівельники та великі любителі позмагатися красою своїх осель із сусідами, йдеться в сюжеті ТСН.
Гроші на свої багаті палаци вони заробляли важкою працею – інколи навіть цілодобовими заробітками, без відпусток на морі чи поїздок до санаторію. Українські румуни проживають лише в двох областях – Чернівецькій та Закарпатській. Представників цього етносу щойнаменше 150 тисяч, є суто румунські населені пункти.
Закарпатське село Нижня Апша розташоване за два кілометри від кордону з Румунією, там живе десять тисяч людей. Однією дорогою їздять запряжені коні й розкішні авто, а замість будинків стоять справжні палаци, здатні вразити будь-кого. Нижня Апша завжди славилася багатством: люди весь час на заробітках за кордоном, і додому привезли ледь не цілий бюджет країни. Тут не будинки, а палаци, здатні вразити будь кого. Але найцікавіше - в середині маєтків.
За будівельним розмахом можна вивчати архітектурну моду села – від квадратів із пласким дахом у 1980-х до теперішніх хоромів. Зведення власного будинку у румунів – це завжди змагання із сусідом. Колони, вежі, фігурні дахи, мармурові сходи – це повсюдно, а будівництво не припиняється. Щовесни чоловіки стають до роботи, аби зробити свої оселі ще вищими, ошатнішими, розкішнішими. "Міри немає. Інколи кажуть, що румуни – це не національність, а спеціальність", - визнають вони.
Іван Ботош – власник етнографічного музею. Кольори на румунських рушниках, народному одязі й ковдрах просто засліплюють. "Румуни люблять виділятися, і вони роблять це", - визнає він. На своїй кухні Ботош чаклує над токаном – стравою з кукурудзяного борошна, бринзи і сала. Щонайменше раз на тиждень ця страва на столі в кожного румуна. Правдивий токан готують чоловіки і тільки на дровах. За розмовами з’ясовується головна таємниця: вишукані палаци стоять порожніми. Взимку і влітку господарі на заробітках, а будують, мовляв, аби просто кудись подіти гроші. За 25 років української незалежності саме ці палаци й прив’язують людей до їхніх місць – жодна сім’я звідси не емігрувала. У Європі, де українські румуни звикли заробляти, їм важко було б підтримувати таку будівельну традицію.
