Де на Закарпатті варять туристів, вирощують капусту та мільйонерничають
- 29-08-2017, 13:00
- Новини / Закарпаття
- 0
- 255
Про деякі із закарпатських сіл ходять легенди, і відомі вони далеко за межами краю
Закарпаття - особливий край з своєрідною культурою, традиціями та історією. Тут вирішують важливі питання "за погаром" вина та мають подвійне громадянство. Закарпатський діалект - як іноземна мова для приїжджих. Тут навіть будинки культури у різних селах спроектовані по-різному. І ця різноманітність присутня у всьому, адже на Закарпатті компактно проживають люди різних національностей. Про деякі з цих сіл ходять легенди, і відомі вони далеко за межами нашого краю. Єднання з природою, щедрість і гостинність місцевих людей - це те, що робить відпочивальників по-справжньому щасливими.
Село Нижня Апша, що на Закарпатті, називають найбагатшим селом України. Все тому, що будинки у ньому не звичайні, а справжні сучасні палаци - деякі нараховують 60 кімнат. Також у цьому закарпатському селі є стародавня дерев'яна церква, побудована ще в XVII столітті. Представники румунської нацменшини, які проживають на цій території, побудували тут вражаючі архітектурні споруди. Варто відзначити, що значна частина працездатних жителів цих сіл, їздять на заробітки і буває вдома вкрай рідко. Люди працюють в Європі, займаючись у тому числі важкою працею на будівництві або працюючи обслуговуючим персоналом.
Закарпатське Заріччя, що в Іршавському районі - справжній капустяний рай. Ранній овоч тут вирощують усі - від мала до велика. І - в промислових масштабах. Куди не глянь - усюди капуста, як суцільне зелене море. Понад 90% зарічан (а їх майже 4 тисячі) так заробляють на життя. Селяни взялися й за вирощування квітів. Їх продають не лише у рідній області, а й гуртом здають на квіткові ринки Львова та Києва.
Лумшори відомі завдяки дивній на перший погляд процедурі - тут вас посадять у величезний мідний чан і будуть варити на повільному вогні. Не лякайтеся - це не пекло. Навпаки, Лумшори-райський карпатський куточок. А в чані знаходиться мінеральна сірководнева вода, яку підігрівають за допомогою дров. Купання в чані приносить оздоровлення опорно-рухового апарату. Похизуватись Лумшори можуть ще водоспадами, Полониною Руна, чарівними лісами.
Село Пилипець, що на Міжгірщині. Туристи полюбляють приїжджати сюди у всі сезони. Як тільки випадає сніг, Пилипець перетворюється на модерновий гірськолижний курорт із загальною довжиною трас понад 20 000 м. Тут влаштовані спуски різного рівня складності. У Пилипці прокладено найдовші траси в усій Україні, саме тут вперше почали проводитись неофіційні змагання з фрірайду та джібінгу. Влітку відпочивають на водоспаді Шипіт. Краса карпатських полонин подекуди затьмарює славетні альпійські луки.Окрім карпатських краєвидів, збору чорниць та грибів, туристи також можуть оглянути архітектурні пам'ятки: церкву Різдва Пресвятої Богородиці, що була зведена у XVIII ст. Поруч з церквою височіє монументальна двоярусна дзвіниця.
Село Поляна, що на Свалявщині - одне з улюблених місць туристів. Санаторії, неповторна природа та унікальні мінеральні води теж вплинули на економічний розвиток населеного пункту та благополуччя місцевого населення. Через Поляну проходить стара автодорога "Мукачево - Львів", але міжобласні автобусні та транзитні вантажні перевезення здійснюються новою дорогою поблизу Сваляви. Завдяки цьому Поляна стала тихішою, екологічно чистішою і повністю відповідає терміну "курорт".
Село Ділове, що на Рахівщині, вважається і географічним центром Європи. До війни село називали Трибушанами, бо тут жили три брати Бушани. А Діловим згодом назвали, бо в селі мешкали ділові люди.Тут завжди повно туристів. Приїздять фотографуватися наречені з довколишніх сіл. Неподалік є музей-колиба. В ній туристи зупиняються, щоб пообідати гуцульськими стравами.
Серед численних туристів Закарпаття дуже популярним є ринок сувенірів в с. Іза Хустського району Закарпатської області. Тут торгують переважно виробами з лози ще з XIX ст. Заснував в цій місцевості народний промисел лозоплетіння ремісник І. Кашко. Потім він навчив своїх синів, а згодом це стало головним заняттям всіх селян. А вироби свої вони збували на місцевому базарі. Нині на центральній вулиці села торгують лозовою красою протягом цілого року. Тут можна знайти і кошики, і стільці, і крісла, і навіть котячі будиночки, тарілки, вази, глечики, шкатулки.
У горах Закарпаття в 30 км від озера Синевир є мальовниче село Колочава. Цей населений пункт є найдовшим селом в Україні, протяжність якого складає понад 40 кілометрів. Основною рисою села Колочава є велика кількість пам'ятників, музеїв, пам'ятних знаків. При цьому тут не знайдете нічних клубів, пафосних ресторанів тощо. у самому селі є музей під відкритим небом "Старе село". Тут представлена справжня церковно-приходська школа, майстерня лабутенів середини минулого століття і справжнісінька вузькоколійка, яку зберегли селяни ще з 1959 року, коли її використовували для перевезення лісу. Зараз на ній катають туристів. Однією з неймовірних "родзинок" даного селища є школа вівчарства. Міські жителі зможуть поспостерігати за доглядом і турботою за вівцями, подивитися як доять, і самостійно, при бажанні, надоїти молока з вівцями. Тут є птахо-парк Василя Макара. Тут безліч голубів і папуг різних порід і призначення знайшли свій дім.
Закарпаття - особливий край з своєрідною культурою, традиціями та історією. Тут вирішують важливі питання "за погаром" вина та мають подвійне громадянство. Закарпатський діалект - як іноземна мова для приїжджих. Тут навіть будинки культури у різних селах спроектовані по-різному. І ця різноманітність присутня у всьому, адже на Закарпатті компактно проживають люди різних національностей. Про деякі з цих сіл ходять легенди, і відомі вони далеко за межами нашого краю. Єднання з природою, щедрість і гостинність місцевих людей - це те, що робить відпочивальників по-справжньому щасливими.
Село Нижня Апша, що на Закарпатті, називають найбагатшим селом України. Все тому, що будинки у ньому не звичайні, а справжні сучасні палаци - деякі нараховують 60 кімнат. Також у цьому закарпатському селі є стародавня дерев'яна церква, побудована ще в XVII столітті. Представники румунської нацменшини, які проживають на цій території, побудували тут вражаючі архітектурні споруди. Варто відзначити, що значна частина працездатних жителів цих сіл, їздять на заробітки і буває вдома вкрай рідко. Люди працюють в Європі, займаючись у тому числі важкою працею на будівництві або працюючи обслуговуючим персоналом.
Закарпатське Заріччя, що в Іршавському районі - справжній капустяний рай. Ранній овоч тут вирощують усі - від мала до велика. І - в промислових масштабах. Куди не глянь - усюди капуста, як суцільне зелене море. Понад 90% зарічан (а їх майже 4 тисячі) так заробляють на життя. Селяни взялися й за вирощування квітів. Їх продають не лише у рідній області, а й гуртом здають на квіткові ринки Львова та Києва.
Лумшори відомі завдяки дивній на перший погляд процедурі - тут вас посадять у величезний мідний чан і будуть варити на повільному вогні. Не лякайтеся - це не пекло. Навпаки, Лумшори-райський карпатський куточок. А в чані знаходиться мінеральна сірководнева вода, яку підігрівають за допомогою дров. Купання в чані приносить оздоровлення опорно-рухового апарату. Похизуватись Лумшори можуть ще водоспадами, Полониною Руна, чарівними лісами.
Село Пилипець, що на Міжгірщині. Туристи полюбляють приїжджати сюди у всі сезони. Як тільки випадає сніг, Пилипець перетворюється на модерновий гірськолижний курорт із загальною довжиною трас понад 20 000 м. Тут влаштовані спуски різного рівня складності. У Пилипці прокладено найдовші траси в усій Україні, саме тут вперше почали проводитись неофіційні змагання з фрірайду та джібінгу. Влітку відпочивають на водоспаді Шипіт. Краса карпатських полонин подекуди затьмарює славетні альпійські луки.Окрім карпатських краєвидів, збору чорниць та грибів, туристи також можуть оглянути архітектурні пам'ятки: церкву Різдва Пресвятої Богородиці, що була зведена у XVIII ст. Поруч з церквою височіє монументальна двоярусна дзвіниця.
Село Поляна, що на Свалявщині - одне з улюблених місць туристів. Санаторії, неповторна природа та унікальні мінеральні води теж вплинули на економічний розвиток населеного пункту та благополуччя місцевого населення. Через Поляну проходить стара автодорога "Мукачево - Львів", але міжобласні автобусні та транзитні вантажні перевезення здійснюються новою дорогою поблизу Сваляви. Завдяки цьому Поляна стала тихішою, екологічно чистішою і повністю відповідає терміну "курорт".
Село Ділове, що на Рахівщині, вважається і географічним центром Європи. До війни село називали Трибушанами, бо тут жили три брати Бушани. А Діловим згодом назвали, бо в селі мешкали ділові люди.Тут завжди повно туристів. Приїздять фотографуватися наречені з довколишніх сіл. Неподалік є музей-колиба. В ній туристи зупиняються, щоб пообідати гуцульськими стравами.
Серед численних туристів Закарпаття дуже популярним є ринок сувенірів в с. Іза Хустського району Закарпатської області. Тут торгують переважно виробами з лози ще з XIX ст. Заснував в цій місцевості народний промисел лозоплетіння ремісник І. Кашко. Потім він навчив своїх синів, а згодом це стало головним заняттям всіх селян. А вироби свої вони збували на місцевому базарі. Нині на центральній вулиці села торгують лозовою красою протягом цілого року. Тут можна знайти і кошики, і стільці, і крісла, і навіть котячі будиночки, тарілки, вази, глечики, шкатулки.
У горах Закарпаття в 30 км від озера Синевир є мальовниче село Колочава. Цей населений пункт є найдовшим селом в Україні, протяжність якого складає понад 40 кілометрів. Основною рисою села Колочава є велика кількість пам'ятників, музеїв, пам'ятних знаків. При цьому тут не знайдете нічних клубів, пафосних ресторанів тощо. у самому селі є музей під відкритим небом "Старе село". Тут представлена справжня церковно-приходська школа, майстерня лабутенів середини минулого століття і справжнісінька вузькоколійка, яку зберегли селяни ще з 1959 року, коли її використовували для перевезення лісу. Зараз на ній катають туристів. Однією з неймовірних "родзинок" даного селища є школа вівчарства. Міські жителі зможуть поспостерігати за доглядом і турботою за вівцями, подивитися як доять, і самостійно, при бажанні, надоїти молока з вівцями. Тут є птахо-парк Василя Макара. Тут безліч голубів і папуг різних порід і призначення знайшли свій дім.