"Не вірте цій брехні про Закарпаття": Москаль розкритикував провокаційний фільм «Операція «Паспорт»

Голова Закарпатської ОДА просить Нацраду з телебачення та радіомовлення дати принципову оцінку провокаційному фільму про Закарпаття, показаному телеканалом «112. Україна»

Закарпатська облдержадміністрація з прикрістю констатує продовження всеукраїнськими засобами інформації тенденційного висвітлення теми «закарпатського сепаратизму». На жаль, телеканал «112. Україна» також підключився до цього, показавши минулої суботи (5.08) документальний фільм власного виробництва «Операція «Паспорт».

– Фільм пронизаний перекрученнями, вигадками, маніпуляціями й відвертою брехнею, – заявляє голова ОДА Геннадій Москаль. – Складається стійке враження, що журналіст приїхав на Закарпаття з уже сформованою впевненістю, що Угорщина готує захоплення області, й підбирав для фільму тільки те (здебільшого вигадки), що підходить під цю концепцію. А решту фактів або ігнорував, або замовчував. Цей фільм – приклад нагнітання істерії на міжнаціональному ґрунті, а не об’єктивна й неупереджена журналістика. Причини тенденційності авторів до Закарпаття незрозумілі, однак у справжній журналістиці вони неприпустимі.

«Підібрані журналістами «експерти» – підставні особи, які озвучували на камеру провокативні заяви й цілковиту нісенітницю»

– Перед тим, як перейти до аналізу «фактажу», зроблю ремарку: у фільмі постійно використовуються коментарі трьох громадських активістів, а також двох «експертів» із затемненими обличчями й спотвореними голосами, – наголошує Г.Москаль. – Підбір активістів зроблено явно тенденційно. Всі троє мають давню угрофобську позицію, яку не приховують. Двоє з них притягалися до кримінальної відповідальності за пошкодження пам’ятника угорцям на Верецькому перевалі в лютому 2011р.(суд визнав їх винними в злочині, але звільнив від покарання через амністію). Третій у березні 2016р. став одним із організаторів смолоскипної ходи в Ужгороді, під час якої скандувалися антиугорські гасла. За цим фактом прокуратура відкрила кримінальне провадження за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань та за іншими ознаками (ч.1 ст.161 Кримінального кодексу України).

Щодо двох «експертів» із затемненими обличчями й спотвореними голосами, то хочу наголосити – Україна не тоталітарна держава, яка переслідує людей за інакомислення, кожен може відкрито висловити свою думку. Цілком очевидно, що так звані експерти – підставні особи, які озвучували на камеру провокативні заяви й цілковиту нісенітницю. Чого вартують їхні цитати, що мінімум 30% закарпатців мають громадянство інших країн, половина закарпатських чиновників мають угорські паспорти, і якщо на Закарпаття зайде танк з угорським прапором, усі це сприймуть нормально! Подібні факти можуть народитися хіба що в якійсь зараженій хворобливою уявою голові, однак телеканал «112» на повному серйозі подав їх глядачам, як експертну думку!

А зараз наведу найбільш кричущі факти, які показують тенденційність, брехливість і провокативність фільму.

Озвучена автором інформація, що Україна не відреагувала на заяву прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про право угорців у Карпатському регіоні на подвійне громадянство не відповідає дійсності. У травні 2014р. МЗС України викликало посла Угорщини в Україні через вказану заяву В.Орбана. Автор фільму не міг цього не знати, оскільки новину з подачі МЗС України поширили всі центральні ЗМІ, однак навмисно ввів глядачів в оману недостовірною інформацією.

Поданий журналістом факт про те, що пам’ятник на Верецькому перевалі із семи брил символізує сім втрачених Угорщиною провінцій (у тому числі Підкарпатську Русь – колишню назву Закарпаття) – брехня. Насправді брили символізують сім угорських племен, які, за переконанням угорських істориків, у кінці ІХ ст. перейшли через Верецький перевал у Карпатську низовину й знайшли тут свою батьківщину. Символізм семи брил пам’ятника відомий усім, однак «112-й» подав брехливу інформацію для своїх глядачів про начебто втрачені провінції. Хочу нагадати, що в 2007 – 2009 роках, у період президенства Ющенка, між Україною та Угорщиною був здійснений своєрідний культурний обмін. Україна встановила пам’ятник угорцям на Верецькому перевалі, а Угорщина в Будапешті – пам’ятник Шевченку та пам’ятний знак на вшанування жертв голодомору. Цей факт «112-й» також змовчав.

Описуючи урочистості до річниці національно-визвольної боротьби угорців проти панування австрійської династії Габсбургів на початку 18 ст. (у цій боротьбі брали участь представники різних національностей, у тому числі тодішні русини), журналіст також подав відверту брехню: «Один із неідентифікованих гостей свята виголосив промову угорською мовою й закінчив її словами: «Закарпаття було і буде Угорщиною». Насправді при відкритті святкування промову виголосив угорський поет Ласло Секель із м.Пейч. Він прочитав власний вірш, який закінчується такими рядками:
«Harom szot uzenek, vessed mind jol az eszedbe (Три слова передаю, затям їх у пам’яті)
S hagyd orokul, ha kihunysz-Karpat foldje magyar! (Та передай у спадок, якщо помреш – земля Карпат угорська!»)

«Земля Карпат угорська» і «Закарпаття є і буде Угорщиною» – це різні речі. Етнічні угорські землі, де компактно проживають угорці, простягаються вздовж Карпат у межах України, Словаччини та Румунії (до речі, в двох останніх країнах угорців набагато більше, ніж на Закарпатті). Не тільки поети, але і вчені називають ці землі етнічно угорськими. Аналогічно етнічні українські землі, на яких компактно проживають українці, заходять у сусідні країни – Словаччину, Румунію, Польщу та інші. У літературі чимало прикладів, коли українські поети Пряшівщини (Словаччина) називають ці землі українськими, так само їх називають історики, етнологи чи культурологи. Однак ніхто не додумався спотворювати поетичні цитати й подавати відверту брехню як доказ зазіхань на чиюсь територію.

Журналісти записали коментар поліції про громадські формування, однак замість нього дали в ефір брехливе твердження громадського активіста

– Особлива тема фільму – громадські формування з охорони правопорядку в угорськомовних селах, які автор подає як парамілітарні утворення, що готуються до захоплення Закарпаття – продовжує Г.Москаль. – Один із громадських активістів у коментарі договорився до того, що ці формування проходять вишкіл в Угорщині разом з міністерством оборони Угорщини та праворадикальною партією «Йоббік», що є повною нісенітницею! Насправді громадські формування діють на підставі Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Такі добровільні структури є в кожній області України, а на Закарпатті їх станом на сьогодні залишилося 72 (у січні 2015 було 243, однак за моїм дорученням більшість розформували через бездіяльність). В україномовних селах учасники добровільних формувань носять форму з українськими надписами, а в румуномовних і угорськомовних надписи дублюються мовами національних меншин, як це передбачено українським законодавством. Добровільні формування співпрацюють із правоохоронними органами, підтримують громадський порядок і дуже допомагають поліції, яка не завжди може оперативно прибути на місце події (для прикладу, на Закарпатті один дільничний припадає іноді на 9 тисяч населення). Перед створенням громадського формування працівники поліції проводять інструктаж із його майбутніми членами. Усе це журналістам зі «112-го» детально розповів на камеру заступник начальника ГУНП в Закарпатській області, до якого вони звернулися за коментарем. Найбільше обурює те, що у фільмі не подано жодного слова цього коментаря, натомість в ефірі вийшло брехливе твердження громадського активіста про вишкіл громадських формувань разом із міноборони Угорщини та праворадикальною партією «Йоббік». То що це за журналістські стандарти?
У фільмі постійно й нав’язливо підкреслюється дублювання українських назв населених пунктів, установ та організацій на Берегівщині угорською мовою, а також вивішені поряд із українськими угорські прапори. Ці факти подаються «експертами», як «абсолютне приниження України», а журналіст, що приїхав у Берегово, ділиться враженнями, наче перетнув кордон, і «це вже не Україна». Дублювання назв і прапорів – звичайна, передбачена законодавством норма для багатонаціональних регіонів у місцях компактного проживання національних меншин. Стаття 6 Закону України «Про національні меншини» вказує: «Держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або через національні культурні товариства, розвиток національних культурних традицій, використання національної символіки, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії…» Однак телеканал подає дублювання назв і прапорів, як доказ якогось зазіхання Угорщини на українську територію.

Тут наведені лише найбільш кричущі факти перекручень, маніпуляцій і брехні, крім них є купа інших відвертих нісенітниць. Чого варті озвучені заяви на кшталт «українська мова в угорськомовних школах Закарпаття викладається угорською, як іноземна», «міфічний птах турул – це знак угорських реваншистів, який заборонений навіть у Будапешті», «якщо мешканець Закарпаття має автомобіль з іноземними номерами й не перетинає кордон щоп’ять днів, то точно має угорський паспорт», «Угорщина введе сюди обмежений контингент, а місцева влада виступить на її стороні, бо має угорські паспорти» і так далі, й тому подібне.

У закарпатців, котрі дивилися фільм, наведені факти й висновки викликали сміх або обурення. Однак у мешканців інших регіонів України, які не знають багатонаціональної специфіки нашої області, може скластися враження, що Угорщина дійсно готує захоплення частини України, а місцева влада тільки й чекає, щоб здатися «в полон». Мені невідомі причини ксенофобської позиції авторів фільму, однак очевидно, що їм не можна доручати готувати проекти на міжнаціональну тематику. Угорці подаються в фільмі, як потенційна «п’ята колона», яка чекає приходу угорського «обмеженого контингенту». Чомусь автори змовчали той факт, що закарпатські угорці нарівні з українцями та представниками інших національностей захищають Україну від російського агресора на Донбасі. На сьогодні Закарпаття втратило на сході 89 героїв, які зі зброєю в руках захищали територіальну цілісність України, і 11 із них – це етнічні угорці. У процентному відношенні кількість загиблих угорців більша за кількість угорської громади, що проживає на Закарпатті, однак у фільмі про це – жодного слова!

Фільм «Операція «Паспорт» зроблений за найгіршими зразками сучасної російської пропаганди

– Подаючи «страхіття» із Закарпаття, «112-й» так і не поставив головного питання – що Україні слід офіційно визначитися, як бути з подвійним громадянством, – наголошує Г.Москаль. – І не запропонував варіанти його вирішення. Подвійне громадянство подається тільки у зв’язку з подіями на сході, до нього приплели навіть історичні паралелі з Гітлером! Автори фільму чомусь змовчали, що подвійне громадянство – це норма сучасної Європи. З усіх членів Євросоюзу 18 країн дозволяють подвійне громадянство абсолютно всім, 13 країн дозволяють із певними обмеженнями і тільки три (Австрія, Литва і Естонія) подвійне громадянство забороняють.

Я закликаю телеканал «112. Україна» спростувати тенденційну й недостовірну інформацію про Закарпаття, оприлюднену у фільмі «Операція «Паспорт». І дати можливість висловити в ефірі об’єктивну думку, а не висмикувати цитати, які підходять під конкретну концепцію й близько не відображають реальної картини.

Прошу Національну раду з питань телебачення і радіомовлення дати принципову оцінку перекрученням, маніпуляціям і відвертій брехні фільму, які протиставляють українців та угорців, ведуть до розпалювання міжнаціональної ворожнечі й підпадають під дію ч.1. ст.161 кримінального кодексу: «Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті…» Фільм «Операція «Паспорт» зроблений за найгіршими зразками сучасної російської пропаганди – тут є псевдоексперти із затіненими обличчями й спотвореними голосами, упереджені громадські активісти, повне ігнорування об’єктивної картини, вилучення коментарів, які суперечать «концепції», перекручення, маніпуляції й відверта брехня.

Звертаюся до глядачів у інших областях України, які могли побачити фільм «Операція «Паспорт» в ефірі, – не вірте цій брехні про Закарпаття. Наша область займає перше місце в Україні по внутрішньому туризму. Приїжджайте до нас, особливо в угорськомовні Берегівський та Виноградівський райони, де зосереджені туристичні бази, санаторії та інші рекреаційні об’єкти, і ви переконаєтеся, що можете вільно спілкуватися українською мовою, ніхто не готується захоплювати область, угорці, як і румуни, словаки, чехи, поляки та представники інших національностей – приємні й доброзичливі люди, а багатонаціональне Закарпаття – це не страхіття, як подає «112-й», а перевага України!