Напис-привид розповів про минуле
Таємничий напис-привид, що видніється з-під шару штукатурки, можна помітити на боковому фасаді напівзруйнованої будівлі по вулиці Травневій у Буштині, неподалік залізничної станції.
Як розповідають місцеві мешканці, в радянські часи тут розташовувались адмінприміщення відділу робітничого постачання Буштинського лісокомбінату, який забезпечував робітників лісової промисловості продуктами харчування та іншими товарами. У 90-х роках, після сильного снігопаду на будівлі завалився дах. Зараз вона напівзруйнована, її подальша доля невідома.
Про що ж свідчить цей напис? Як нам вдалося дізнатися, на мові Ідиш він означає «Кошерний Гесхаус» (постоялий двір). Отже, колись тут зупинялись на ночівлю подорожуючі. І справді, зручне розташування – біля залізничної станції та дороги на села Тереблянської долини. Власниками гостинного двору були євреї, які мешкали у селищі з XVIII століття. Серед них було чимало торговців, ремісників і орендаторів. Як писав краєзнавець Дмитро Копинець у книзі «Селище Буштино вчора і сьогодні», у довоєнні роки в селищі жило 460 мешканців єврейської національності.
У 40-х роках минулого століття євреї, в тому числі і ті, що жили в Буштині, зазнали масових переслідувань та геноциду. У 1944 році їх усіх вивезли до гетто, а звідти – до концентраційних таборів. Майно депортованих конфіскували. У таборах уціліли лише 25 буштинських євреїв. Один із уродженців Буштина, який пережив Голокост, Ендрю Буріан, зараз мешкає у США, згадав Буштино у заголовку своєї книги мемуарів «A boy from Bustina: A Son, a Survivor, a Witness» («Хлопець із Буштина: Син, Той, хто вижив, Свідок»).
Наталія Маджара.
скачать dle 11.3
Як розповідають місцеві мешканці, в радянські часи тут розташовувались адмінприміщення відділу робітничого постачання Буштинського лісокомбінату, який забезпечував робітників лісової промисловості продуктами харчування та іншими товарами. У 90-х роках, після сильного снігопаду на будівлі завалився дах. Зараз вона напівзруйнована, її подальша доля невідома.
Про що ж свідчить цей напис? Як нам вдалося дізнатися, на мові Ідиш він означає «Кошерний Гесхаус» (постоялий двір). Отже, колись тут зупинялись на ночівлю подорожуючі. І справді, зручне розташування – біля залізничної станції та дороги на села Тереблянської долини. Власниками гостинного двору були євреї, які мешкали у селищі з XVIII століття. Серед них було чимало торговців, ремісників і орендаторів. Як писав краєзнавець Дмитро Копинець у книзі «Селище Буштино вчора і сьогодні», у довоєнні роки в селищі жило 460 мешканців єврейської національності.
У 40-х роках минулого століття євреї, в тому числі і ті, що жили в Буштині, зазнали масових переслідувань та геноциду. У 1944 році їх усіх вивезли до гетто, а звідти – до концентраційних таборів. Майно депортованих конфіскували. У таборах уціліли лише 25 буштинських євреїв. Один із уродженців Буштина, який пережив Голокост, Ендрю Буріан, зараз мешкає у США, згадав Буштино у заголовку своєї книги мемуарів «A boy from Bustina: A Son, a Survivor, a Witness» («Хлопець із Буштина: Син, Той, хто вижив, Свідок»).
Наталія Маджара.
скачать dle 11.3