Закарпатське сміття: чи бояться у регіоні львівського сценарію?
- 6-04-2017, 17:00
- Суспільство / Закарпаття
- 0
- 174
З того часу, як у Львові вибухнула проблема зі сміттям, тверді побутові відходи стали топовою темою для усіх регіонів країни. На слово «сміття» реакція у суспільстві, як на слово «пожежа»: алярм! І всі зіскакують з насиджених місць. Як показує практика, таки добре, що схоплюються, бо у справі збору сміття, за словами екологів, ми перебуваємо десь на рівні 50-х років ХХ століття. Все більше про це замислюються і на Закарпатті. Регіон, по-перше, густонаселений, а по-друге, і це важливо, претендує називатися українською Меккою відпочинку, зі своїми горами, мінеральними водами і термальними джерелами. Тож таке недоречне тут це всюдисуще сміття!
От їдуть туристи із забруднених, задимлених міст на чисті гори подивитися, матінкою-природою помилуватися, а тут тобі - пляшки та підгузки впереміш із лахміттям і консервними банками по берегах розрекламованих чистих рік, у підлісках і мальовничих гірських глибинках… У результаті – не відповідає картинка реальності, псується імідж. А що вже говорити про екологію тих гір та рік, мінеральних джерел? Отож ми вирішили дізнатися, наскільки серйозна проблема зі сміттям на Закарпатті та які важелі її вирішення тут використовують уже, поки в краї, як і в більшості регіонів, не збудовано сміттєспалювальних і сортувальних заводів, а полігони, переважно, старі й переповнені. Ось що нам розповіли.
ЗАКАРПАТСЬКЕ СМІТТЯ У ЦИФРАХ
У профільному департаменті ОДА нам, насамперед, розповіли про закарпатське сміття за допомогою цифр.
- Наразі на території області обліковано 123 місця для твердих побутових відходів, загальна площа яких становить 124,93 га, із них 40 – перевантажені, 54 – не відповідають нормам екобезпеки. Рекультивації потребують понад 89 місць для відходів, - каже Едуард Маляр, керівник департаменту ЖКГ, будівництва та інфраструктури Закарпатської ОДА.
Основну увагу зараз зосередили на екологічній безпеці, створенні комплексної системи вивозу й утилізації побутових відходів. Адже на Закарпатті не всюди є централізоване збирання твердих побутових відходів. Загалом ним в області охоплено близько 78% населених пунктів. Тобто, добра п’ята частина населення викидає своє сміття просто на стихійні звалища.
Розповіли нам у департаменті і про те, скільки сміття є на Закарпатті зараз, – це 2,7 млн тонн. Працюють із ним 45 суб’єктів господарювання із загальною чисельністю працівників - 654 особи, це комунальники та підприємства приватної форми власності. Ознайомили нас і з даними щодо того, скільки сміття продукують закарпатці на рік – у 2016 році твердих побутових відходів, наприклад, спродукували 741,8 тис. кубометрів.
ДЕРЖАВА ПЛАТИТЬ ЗА ЗМИТЕ ПАВОДКОМ УГОРЦЯМ І СЛОВАКАМ
Отож, якщо вірити цифрам, те, що валяється на узбіччях, берегах та узліссях – лише п’ята частина від усього закарпатського сміття. Але й те вражає – як мінімум, кілька разів на рік, коли паводок забирає усе це сміття в горах і зносить його в долину. А вже потім у Мукачевому здивовані долиняни фотографують і постять у мережах мальовничі відходи. А ще через день ці плавучі пластикові острови з подивом спостерігають у себе угорці та словаки. Вони, правда, не надто з цього приводу переймаються – знають-бо, із ким сусідять, тож просто прибирають це сміття, виставляючи потім за його утилізацію рахунок країні. І так щоразу.Що ж роблять в області, аби було інакше? Звісно, один із законних методів при такому некультурному поводженні громадян – штрафи. Але щоб оштрафувати недбайливих, місцевій владі треба найняти когось, хто би перманентно ловив порушників чистоти довкілля – а це, звісно, нереально. Також, як варіант, можна місцевій же владі домовитися з кимось із вищезазначених 45 суб’єктів господарювання у сфері прибирання сміття. Але на це теж у місцевих бюджетах грошей нема.
До речі, як пояснили нам у департаменті ОДА, зараз саме настала гаряча пора для “екзаменації” стихійних звалищ. Уже перевіряють такі «точки» в низинних районах, після 1-го квітня перевірять і гірські – в ході місячника благоустрою, що ось-ось стартує по всій країні.
ЯКЩО МАМКА З НЯНЬКОМ НЕ ХОЧУТЬ, КУЛЬТУРИ НАВЧАТЬ ВОЛОНТЕРИ ЗІ США
Не дарма ж придумане прислів’я, яке нам товкмачать із гучномовців у громадському транспорті: чисто не там, де прибирають – а там, де не смітять.- Екологічна освіта - важливий елемент вирішення проблеми зі сміттям, проводити активну інформаційно-роз'яснювальну роботу серед населення, - каже Денис Ман, головний чиновник по туризму в області, керівник профільного департаменту ОДА. – Наша позашкільна освіта багата заходами і підтримується інституційно, зокрема функціонуванням закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру та обласного центру туризму, а також зусиллями справжніх фахівців, які сьогодні багато роблять для екологічної освіти підростаючих закарпатців. Їх масові заходи сьогодні серед школярів дуже популярні. Втім, і в школах проходить чимало заходів, пов’язаних з екологічною освітою: дні землі, суботники, тематичні конференції, які дозволяють формувати екологічно свідомих громадян. Думаю, близько 70% шкіл співпрацюють з організаціями, які утилізують використані батарейки. Це теж важливо. Часто в школах працюють волонтери з інших країн, зокрема США. Вони допомагають по-іншому подивитися на проблему сміття та його утилізації. Не слід також забувати про еколого-освітні акції громадських організацій, як наприклад, "Екосфера".
