Великодні атрибути: писанки, крашанки, дряпанки, мотанки і крапанки

«Аb ovo» — від яйця, спочатку — говорили древні. У Давньому Римі був звичай урочисту трапезу починати з яйця — символу започаткування життя. Згідно з легендами, світ виник з велетенського яйця, що плаває у морській безодні.

Не дивно, що і для наших предків воно було магічним атрибутом. І щоб дія яйця проявлялась сильніше, люди почали розмальовувати шкаралупу різноманітними символами.

Сьогодні писанка стала символом Воскресіння Ісуса Христа. Хоча з'явилася вона набагато раніше, аніж християнство прийшло в Україну.

Наші давні предки поклонялися Сонцю. Для них воно було символом відродження природи. У яйці також таїться зародок нового життя і за формою воно нагадує Сонце. Коли його почали розмальовувати — народилася писанка.

Як розписували писанку

Слово «писанка» має санскритське походження і означає «написана», «поінформована». Люди здавна вірили, що саме з такого, невеличкого за розміром, предмету може виникнути будь-яка форма життя.

На писанці немає слів, але тут є інформація у вигляді символів, знаків, зображень. Ця символіка зазвичай загальна для всіх народів світу, бо писанка є дохристиянським надбанням людства. Цей язичницький атрибут був освячений християнською церквою лише у IV сторіччі н.е.

А які ж були ранньохристиянські символи? Археологічно підтверджено, що символів у перші чотири сторіччя християнства було багато. Наприклад, півень, риба, ягня, світильник та гроно винограду символізували Христа, християн, кров Христову та святих мучеників. Голуб означав Святого духа, квіти та пальми — рай, пальмове гілля — вічність, корабель — людське життя та Церкву, якір — надію, лев — стража, павич — безсмертя. Яйця ж серед них не було, бо воно вважалося тоді язичницьким символом.

В Україні ПИСАНКИ писали протягом усієї весни, а потім використовували цілий рік у різноманітних сферах: від зцілення і спілкування з померлими родичами, до зупинки пожежі і підвищення врожайності полів.

Зокрема, задля подолання хвороби давні українці, зашивали в мішечок писанку або крашанку і носили на грудях протягом якогось часу. Хвороба мала за цей час перейти туди, і потім яйце разом з мішечком закопували у землю. Навіть ті ганчірки, якими витирали віск з писанок, вважалися помічними.

Перед тим, як писати писанку, давні майстри, як, власне, і сьогоднішні, запалювали свічку, щоб очистити свою свідомість від зайвих думок. Потім, розігрівши віск у латунному писачку (спеціальному пері-пензлю), на поверхню яйця наносилися ті лінії, які мали бути білими.

Вже перша лінія несла смислове навантаження. Вона розділяла яйце, умовно кажучи, на жіночу та чоловічу половини.

На одній половині яйця малювався символ Богині Неба – істоти, що могла давати життя і насилати смерть. Саме тому її традиційно малювали без очей, щоб вона не могла бачити тих, кого народила і без рота, щоб не з’їла своїх дітей. Корона на голові Богині означала, що вона панує над світом, а підняті догори руки – її владу. Також Богиню зображували у вигляді птахів. І дотепер всі птахи, які зображуються на будь-яких предметах є символом Богині Неба, яка владарює над всім живим.

Змієвидні ноги Богині свідчили про її причетність до підземного Змія – створіння, яке давало життя. А під ногами Богині Неба знаходилося народжене нею життя. Змія ж зображували на іншому боці яйця. Огортаючи його хвостом, він ніби розколював яйце навпіл і тим самим давав нове життя. Часто Змія малювали з крилами та короною, бо ж він був Богом-запліднювачем.

Давню легенду про те, що навесні Змій піднімається вгору і запліднює Богиню Неба, яка потім народжує життя, що проливається на землю дощем,можна прочитати і на сьогоднішніх писанках.

Коли малюнки завершували, писанку фарбували. Раніше для цього використовували природні барвники – варили трави, різні рослини. Сучасні майстри користуються спеціальними аніліновими барвниками. Вони розчиняють їх в окропі, потім до суміші додають оцет, і вже тоді фарбують писанки. За кілька хвилин яйце виймають з розчину барвника, протирають серветкою, нагрівають на вогні, щоб видалити залишки воску, і вже після цього з’являється писанка.

Крашанки з'явилися набагато пізніше писанок

Писанки і крашанки – це не одне і теж. КРАШАНКИ з'явилися набагато пізніше від писанок. Відомо, що саме в Римі великодні яйця почали фарбувати в червоний колір крові.

В інших християнських краях довгий час пасхальні яйця взагалі не фарбували, бо білий колір шкаралупи символізував чистоту й довершеність.

Звичай фарбувати крашанки, за християнськими віруваннями, походить від святої Марії Магдалини, яка повідомила римському імператору Тиберію про воскресіння Ісуса і дала йому в подарунок яйце. «Я повірю тобі, коли це яйце почервоніє» – сказав імператор. І просто на очах воно стало кольору крові, пролитої Ісусом на хресті. Вважається, що тоді народився звичай фарбувати яйця у червоний колір.

Для того, щоб зробити крашанку, яйця варять і одночасно фарбують, наприклад, лушпинням від цибулі. Після освячення ними вітають одне одного, б’ючи крашанку об крашанку і промовляючи: «Христос воскрес!» та їдять.

Писанки ж ніколи не варили і не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. Їх не їдять, а дарують і зберігають як священний талісман.

«Дряпанки», «мотанки» та «крапанки»

Крім писанок і крашанок існують «ДРЯПАНКИ». Це пофарбовані у темний колір яйця, що потім дряпаються для отримання малюнку.

Ще інколи роблять «ЯЙЦЯ-МОТАНКИ». Для цього до яйця приклеюють різнокольорові нитки.

Також існують «КРАПАНКИ» — яйця, що розмальовані різнокольоровими крапинками. Існує дві версії їх виникнення. За однією з них, крапочки — це зерно, що має прорости, а за другою — це сльози Божої Матері.

Коли Ісуса схопили, Матір Божа прийшла до Понтія Пилата з проханням віддати Їй Сина. За звичаєм, треба було сплатити викуп. Богородиця принесла у фартушку 12 яєць, бо через бідність не мала інших дарів. Пилат вагався, а потім відповів: «Ні! Я тобі не віддам Його». З розпачу Марія заплакала і у неї опустилися руки, яйця покотилися по бруківці, почервоніли і на них з’явилися подряпини і крапочки. Матір Божа підібрала їх та віднесла учням Ісуса і промовила: «Ось знак Господень, Він воскрес! Так і пташенятко прокльовується зі шкаралупи яйця».

Для українців писанки і крашанки мають свій сакральний зміст. Ми не лише вважаємо їх символами відродження життя і оберегами. Ми створили єдиний у світі Музей писанки. Знаходиться він у Коломиї на Івано-Франківщині. А за океаном, у місті Вергевіл за проектом художника Павла Цимбалюка канадські українці створили пам'ятник своїй писанці заввишки у триповерховий будинок.

А ще ми віримо, що крашанки слід фарбувати саме у Страсну суботу, інакше вони довго не лежатимуть.

І робити їх варто якомога більше, тоді ланцюг, яким Бог прикує Сатану до пекла буде міцним, адже кожне великоднє яєчко – це ланочка з того ланцюга.

Аліна Астахова, «Рідна країна»

шаблоны для dle 11.2