Великий Бистрий і його коротка історія
- 3-04-2017, 11:32
- Свалявщина / Цікаве
- 0
- 1 053
Кенезьке поселення XVI ст.
28 червня 1597 року Жігмонд Ракоці дав кенезькі грамоти Мелешу Івану і Гергелю з умовою, що вони впродовж шести років заселять село людьми.
1611 року кенезем В.Бистрого був Михайло Лизанець.
1588 року в Бистрому вже стояла дерев'яна лемківська церква, від якої збереглися дубові зруби та перекриття нави з одним заломом.
З 1649 року кенезами Бистрого були Цвіанко Лука і Мелеш Дьордь з синами Данком, Іваном і Андрієм. Священиком був Пап Лазар, який платив Мукачівському замку одну куницю, бо разом з батьком жив у одній кріпацькій садибі. На цей період у селі мешкали 48 кріпацьких сімей, і селяни тримали 25 коней, 108 волів, 18 яловиць, 80 корів, 26 овець, 71 свиню та 9 вуликів. Кенези володіли двома млинами, а священик - одним, за що платили по 2 форинти податку. У річках Суска і Велика Бистра водилося багато риби, яку виловлювати було заборонено. Всю виловлену рибу живою відправляли у замок.
У 1645 році жителі Бистрого платили Мукачівському замку податок у розмірі 122 форинти. Оскільки жителі Пасіки і Йоббовиці не справлялись з випалюванням вапна, то Томаш Дебрецені залучив до цієї роботи і мешканців Бистрого.
У 1682 році за правління Імре Текелі тут проживали 72 кріпацькі родини. Кенезем села був Степан Мелеш, а священиками - Дмитро Поп та Іван Цванко.
На 1699 рік священиком був той же Дмитро Поп, який проживав тут з сім'єю. Він використовував половину ділянки землі, за що платив податок - вартість куниці грішми.
Під час перепису 1749 року В.Бистрий нараховував 21 домогосподарство та 2 желярські хати (господарство без землі), господарі утримували 24 волів, 33 корів, 3 коней, 21 свиню, 13 овець, 11 кіз та 10 вуликів.
У 1769 - 1774 рр. у Бистрому була утворена сільська управа, і бировом (старостою) села став Василь Цанько. Він мав 5 помічників: Івана Морсула, Миколу Полянського, Семена Мелеша, Степана Цанька та Івана Цанька.
З 1786 року у Бистрому велася церковна метрика.
На 1814 р. в Бистрому проживали 223 мешканці, на 1829 р. -279, на 1841-282, на 1856 - 144. Можливо, з 1841 року в селі працює школа, де дітей навчав дяк Федор Фотул. У 1856 році дяк Михайло Івашкович навчав 16 учнів.
У 1878 році у Бистрому селяться євреї у кількості 12 чоловік. Цього ж року дяк Михайло Івашкович у церковній школі навчав 32 учнів51.
У 1893 році у Бистрому нараховувалось 267 русинів і 24 євреїв, 1908 р. - 324 русини, 32 євреї.
Як вже згадувалось, у 1920 році у Бистрому існувала державна школа з карпаторуською мовою навчання.
У 1940 році Бистрянська церква була закрита, але згодом її вдалося включити у список пам'яток архітектури. У 1972 році її реставрував відомий архітектор та вчений Іван Могитич. Вірники почали відвідувати оновлений храм, що викликало скандал у райкомі партії і ледь не призвело до знищення храму. Але, дякуючи тодішньому голові райвиконкому Йосипу Долиничу, лихові вдалося запобігти53.
У наш час колишнє поселення Бистрий — одне з мікрорайонів міста Свалява, але стара назва не стерлась у людській пам'яті, і мешканці цієї місцевості, як і в минулому, називають себе бистрянами.
скачать dle 11.3
28 червня 1597 року Жігмонд Ракоці дав кенезькі грамоти Мелешу Івану і Гергелю з умовою, що вони впродовж шести років заселять село людьми.
1611 року кенезем В.Бистрого був Михайло Лизанець.
1588 року в Бистрому вже стояла дерев'яна лемківська церква, від якої збереглися дубові зруби та перекриття нави з одним заломом.
З 1649 року кенезами Бистрого були Цвіанко Лука і Мелеш Дьордь з синами Данком, Іваном і Андрієм. Священиком був Пап Лазар, який платив Мукачівському замку одну куницю, бо разом з батьком жив у одній кріпацькій садибі. На цей період у селі мешкали 48 кріпацьких сімей, і селяни тримали 25 коней, 108 волів, 18 яловиць, 80 корів, 26 овець, 71 свиню та 9 вуликів. Кенези володіли двома млинами, а священик - одним, за що платили по 2 форинти податку. У річках Суска і Велика Бистра водилося багато риби, яку виловлювати було заборонено. Всю виловлену рибу живою відправляли у замок.
У 1645 році жителі Бистрого платили Мукачівському замку податок у розмірі 122 форинти. Оскільки жителі Пасіки і Йоббовиці не справлялись з випалюванням вапна, то Томаш Дебрецені залучив до цієї роботи і мешканців Бистрого.
У 1682 році за правління Імре Текелі тут проживали 72 кріпацькі родини. Кенезем села був Степан Мелеш, а священиками - Дмитро Поп та Іван Цванко.
На 1699 рік священиком був той же Дмитро Поп, який проживав тут з сім'єю. Він використовував половину ділянки землі, за що платив податок - вартість куниці грішми.
Під час перепису 1749 року В.Бистрий нараховував 21 домогосподарство та 2 желярські хати (господарство без землі), господарі утримували 24 волів, 33 корів, 3 коней, 21 свиню, 13 овець, 11 кіз та 10 вуликів.
У 1769 - 1774 рр. у Бистрому була утворена сільська управа, і бировом (старостою) села став Василь Цанько. Він мав 5 помічників: Івана Морсула, Миколу Полянського, Семена Мелеша, Степана Цанька та Івана Цанька.
З 1786 року у Бистрому велася церковна метрика.
На 1814 р. в Бистрому проживали 223 мешканці, на 1829 р. -279, на 1841-282, на 1856 - 144. Можливо, з 1841 року в селі працює школа, де дітей навчав дяк Федор Фотул. У 1856 році дяк Михайло Івашкович навчав 16 учнів.
У 1878 році у Бистрому селяться євреї у кількості 12 чоловік. Цього ж року дяк Михайло Івашкович у церковній школі навчав 32 учнів51.
У 1893 році у Бистрому нараховувалось 267 русинів і 24 євреїв, 1908 р. - 324 русини, 32 євреї.
Як вже згадувалось, у 1920 році у Бистрому існувала державна школа з карпаторуською мовою навчання.
У 1940 році Бистрянська церква була закрита, але згодом її вдалося включити у список пам'яток архітектури. У 1972 році її реставрував відомий архітектор та вчений Іван Могитич. Вірники почали відвідувати оновлений храм, що викликало скандал у райкомі партії і ледь не призвело до знищення храму. Але, дякуючи тодішньому голові райвиконкому Йосипу Долиничу, лихові вдалося запобігти53.
У наш час колишнє поселення Бистрий — одне з мікрорайонів міста Свалява, але стара назва не стерлась у людській пам'яті, і мешканці цієї місцевості, як і в минулому, називають себе бистрянами.
скачать dle 11.3
