Свалявщина: «Поляна» для Поляни — донор, але це не убезпечує її від негараздів

Днями мені знову пощастило побувати в одній із улюблених місцин нашого краю – санаторії «Поляна».
Прогулюючись територією, розговорився з відпочивальниками, а відтак і з директором оздоровниці Любов’ю Бурак. І почув чимало цікавого…
Світлана Гальчинська, учасниця ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із м. Сквира на Київщині, саме висловлювала вдячність очільниці закладу за зусилля в оздоровленні чорнобильців і пропонувала допомогу в облаштуванні номерів.
Олександр Забірченко зі Славутича, теж учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, поділився: «Подобається ставлення до відпочивальників. Важливо, як тебе приймають. Я взагалі закохався в Закарпаття, як то кажуть, із першого погляду. По всьому видно, що керівництво краю і особисто голова ОДА Геннадій Москаль щиро переживають за стан справ у довіреній їм області. В «Поляні» подобається оптимальне поєднання ціни і якості. Так, у деяких номерах ще зберігся радянський «комфорт», але для тих, хто хоче оздоровитися полянською цілющою водою, це не важливо. Для чорнобильців вона дуже помічна, бо знижує цукор у крові й виводить шкідливі речовини з організму. Тому всім своїм колегам раджу сюди приїжджати».
А голова ГО «Рівненські ветерани-чорнобильці» Микола Гайбонюк розповів: «Коли побував тут вперше, відчув значне покращення здоров’я. Тож порадив своїм дітям із онуками тут оздоровитися. У них були проблеми з так званими «ацетонами». І завдяки процедурам санаторію їх вилікували. Хочу щиро подякувати керівництву «Поляни», всьому персоналу. За кілька років зміни на краще дуже відчутні: відремонтували процедурні кабінети, багато номерів, доглянутий парк, усюди порядок. Особливо тут смачне харчування. Люди «голосують» за цей санаторій своїм приїздом сюди. Я зі свого боку докладу зусиль, аби рівняни приїздили в «Поляну» частіше. Впевнений, що вони будуть задоволені».
Вислухавши такі хвалебні відгуки, захотів дізнатися з перших уст, чи й справді все в санаторії так добре, тож навідався до директора із запитаннями.
Тож, Любове Іванівно, як ідуть справи в «Поляні»?
– Хвала Богу, нині в нас усе значно краще. Ще кілька років тому «Поляна» в середньому мала 70 або й менше відсотків завантаженості. Цьогоріч, починаючи з травня, маємо 100 – 110%. Наразі в санаторії відпочивають 300 людей. Можемо прийняти й більше, але перший поверх одного з корпусів на ремонті.
♦ У бюветі санаторію всі охочі набирають мінералку безкоштовно
Завдяки чому вдалося досягти таких результатів?
– Раніше санаторій орієнтувався на прийом відпочиваючих по путівках «соцстраху», їх питома вага становила переважну більшість. На жаль, вартість цих путівок не давала можливості розвивати санаторій, а потреба в цьому була критичною, адже капітальний ремонт не проводився понад 20 років. Крім того, з 2014-го у зв’язку з реорганізацією соціальних фондів закупівля пільгових путівок зменшилася, тому виникла нагальна потреба збільшити реалізацію комерційних путівок. У цьому напрямі провели значну роботу – збільшили штат працівників відділу реалізації путівок, випустили багато нової рекламної продукції, оновили веб-сторінку санаторію, брали активну участь практично в усіх туристичних виставках тощо. Все це дало позитивні результати, в тому числі збільшилася кількість відпочиваючих, зокрема по комерційних путівках, змог­ли оновити й розвивати оздоровницю. Упродовж останніх років ми вже провели капітальні роботи, облаштували комфортабельні номери європейського рівня. Все це привело до стабілізації фінансового становища. До прикладу, у першому півріччі 2012-го «соцстрах» придбав у нас путівок на 3 млн грн, а за готівку купили на 153 тисячі грн. У першому ж півріччі нинішнього року Фонд соціального страхування взагалі не брав у «Поляну» путівок, а за готівку ми продали їх на 4 мільйони.
Оздоровлюємо нині також учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, бійців АТО та інвалідів. Торік на «чорнобильські» путівки Мінсоцполітики проводило тендери. Не хочу нікого ображати, але це була гра в одні ворота. Наш санаторій через суб’єктивні причини не допустили до тендеру, й ми втратили 800 путівок. Цьогоріч тендери скасували. Чорнобильці тепер самі мають змогу обирати санаторій, де хочуть оздоровитися за бюджетний кошт. У підсумку в «Поляну» приїхало навіть більше охочих, ніж ми розраховували. Хоча для санаторію «чорнобильські» путівки мають практично нульову рентабельність, та все ж отримуємо обігові кошти, за які можемо продовжувати ремонти. Вони в нас тривають постійно. Так, нині повністю замінюємо каналізаційну систему, перевели котельню на дрова і т. д.
Та найбільша перевага нашого санаторію – у цілющій воді. Кожна мінералка має свої плюси, але полянська дуже позитивно впливає на подолання цукрового діабету. Торік ми відкрили два реабілітаційні відділення по ендокринній системі: для дорослих та єдине в нашій області для дітей у супроводі батьків. Попит на лікування цієї патології дуже великий, але, на жаль, реабілітаційні путівки реалізовуються лише працюючим, тим, хто робить відрахування з зарплати в фонди, а таких не так і багато, хоч путівка дуже вигідна: дитина оздоровлюється 24 дні, а мамі оплачують лікарняний. Але основними показниками для лікування в нашому санаторії залишаються хвороби шлунково-кишкової системи, обміну речовин, реабілітація чорнобильців.
Звідки «Поляна» бере мінеральну воду?
– Маємо дозвіл на видобування води з двох свердловин. «Поляна» безпосередньо розташована на свердловині, яка знаходиться в самому її центрі. Вода трубопроводом подається в лікувальний корпус. Її ми не купуємо, хоча сплачуємо чималі суми за дозвіл на видобування.
Тож проблем із «бульбашковою» у «Поляни» немає?
– З мінеральною так, однак маємо негаразди іншого характеру. Санаторій розташований на території мальовничого однойменного села, яке є центром об’єднаної територіальної громади, що налічує 9 сіл. Оздоровниця працює цілком прозоро, тож сплачує в бюджет ОТГ всі податки. Санаторій створив 200 робочих місць для жителів. Тож «Поляна» для Поляни, разом із іншими тутешніми санаторіями, є потужним донором. В одному з останніх інтерв’ю голова Полянської ОТГ Іван Дрогобецький сказав, що бюджет громади на 90% формують саме санаторії («Поляна» й «Сонячне Закарпаття»), хоча, зауважте, тут діють ще понад три десятки приватних оздоровчих садиб. Їхній внесок у місцеву казну чомусь є незначним. Тож із такими показниками санаторій мав би дуже добре спів­працювати з місцевою владою – у рік ми вносимо до бюджету Поляни 2,5 млн грн платежів. Гадаю, «Сонячне» сплачує вдвічі більше.
«Поляна» розвивається, тож усі, на чолі з головою громади, мали би бути задоволеними. На жаль, реальність дещо інша. Іван Іванович нам постійно створює штучні перешкоди. 1985 року комбінат благоустрою здав у експлуатацію побудований за профспілкові кошти спеціально для потреб місцевих санаторіїв водогін «Луг».
Коли комбінат припинив свою роботу, його передали на баланс «Сонячному Закарпаттю». Все було добре. Та, починаючи з 2014-го, громада Поляни вирішила, що водогін потрібно забрати у її власність. До слова, за воду сплачують лише санаторії. Більше в селі немає жодного лічильника. Тобто всі мешканці, всі приватні готелі з басейнами користуються водою абсолютно безкоштовно. До речі, так само й мінеральною з бювета санаторію – єдиного в області відкритого для всіх охочих.
Але Іван Дрогобецький вирішив, що водогін повинен бути у власності підприємства «Комунал» – воно має обслуговувати його і продавати воду.
Але ж який сенс забирати водогін у власність громади, якщо вона користується джерельною безкоштовно?
– Іван Іванович порахував і сказав на сесії, що громада втрачає 1,5 млн грн через те, що не продає воду. Тобто є бажання забрати чуже майно й на ньому заробляти гроші через бізнесову структуру. Про інтереси простих місцевих мешканців, санаторіїв і приїжджих відпочивальників тут не йдеться.
Влада району й області знає про цю ситуацію?
– Звичайно. Я знаю позицію голови ОДА Геннадія Москаля, який засуджує деструктивні дії Івана Дрогобецького.
Однак, якщо і є проблема з водопостачанням, то створив її саме І. Дрогобецький. Коли будувався водогін, він був розрахований на певну кількість споживачів, а саме – для санаторіїв «Сонячне Закарпаття», «Поляна», «Квітка полонини» та жителів села Поляна. Коли ж пан Дрогобецький став головою Поляни, почав давати дозволи для будівництва десятків готельних комплексів без урахування потужностей водогону. до речі, знаючи, що води сьогодні в Поляні не вистачає, розпочато будівництво ще кількох багатоповерхових комплексів, що ще більше ускладнить проблему. Якби було реальне бажання покращити ситуацію, голова громади мав би зібрати кошти з усіх приватних готелів, що надають послуги проживання і заробляють на цьому, та побудувати для них новий водогін. Ми за те, щоб проблему вирішувати цивілізовано, а не перекривати вулиці й створювати негативний імідж у наших відпочивальників, за те, щоб ті, хто не тримає відпочивальників, не сплачували за використання води. але ті, хто заробляє, – повинні платити по затверджених тарифах, щоб було за що утримувати існуючий водогін.
Ми впевнені у своїй правоті, й судові рішення підтверджують це.
Запитував
Петро ПОЛІХА, НЗ скачать dle 11.3