Цікаві факти про Карпати

Що ви знали або ні про Карпати.

Найвищий населений пункт – село Випчина Чернівецької області розташований на висоті 1100 м над р. м.

Найбільш високогірне місто – Рахів. Середня його висота становить 820 м над р.м. Цьому місту належить ще один рекорд – найбільший перепад висоти між вулицями – 600 м: від найнижчої (400 м) до найвищої 1000 м.

Найвисокогірніше місце праці та наукова споруда – біостаціонар Львівського відділення інституту ботаніки НАН України, який розташований на полонині Пожижевській (1429 м над р.м.). Включає метеостанцію та сніголавинну станцію. Збудований в 1899 р.

Найглибше розташована лікарня – в селі Солотвино Закарпатської області, де понад 200 років видобувають сіль. У 1968 р. співробітники Ужгородської філії Одеського НДІ курортології вирішили використовувати мікроклімат солотвинських копалень для лікування хворих бронхіальною астмою. Тут було відкрито алергологічну лікарню на 250 ліжок. Підземні палати, насичені високодисперсним аерозолем кухонної солі, розташовані на глибині 206 і 282 м від поверхні землі у товщі соляного пласта. Тут завжди стала температура ( 23 градуси) і вологість повітря (до 40%), висока насиченість атмосфери кухонною сіллю (10 мг на 1 см кубічний), абсолютна тиша, повністю безалергійне середовище, а кількість мікроорганізмів в повітрі в 5 разів менше, ніж у найстерильнішій операційній.

Найвище розташований санаторій – в смт. Ворохта Івано-Франківської області на висоті 850 м над р.м. Тут розташовані два санаторії туберкульозного профілю “Гірське повітря” і “Ворохта”.

Найзначніша палеонтологічна знахідка на території Карпатії – це, ймовірно, місцезнаходження викопної фауни в селищі Старуня Івано-Франківської обл. У 1907 р. тут цілком випадково були знайдені рештки тварин кінця льодовикової доби. Біля потоку Лукавець Великий в озокеритній шахті було знайдено мамонта, а трохи глибше – волохатого носорога, гігантського оленя, різних викопних птахів та земноводних. Радіобіологічним способом було встановлено, що носоріг пролежав тут 23-24 тис. років.

Найвисокогірніша споруда – на вершині Піп Іван (межа Закарпатської та Івано-Франківської областей). Тут височить кам’яна коробка, що була метеоролого-астрономічною обсерваторією. Урочисте відкриття відбулося влітку 1938 р. Головним астрономічним інструментом був астрограф з діаметром об’єктива 33 см. Під час ІІ світової війни цей будинок, відомий як “Білий слон”, занепав і чекає на воскресіння.

Найвище розташований готель – “Беркут”, розташований на Яблуницькому перевалі (межа Закарпатської та Івано-Франківської областей) на висоті 931 м над р.м. і збудований у 1968 р.

Найдовший залізничний тунель на відрізку Скотарське–Бескид (Закарпатська-Львівська області) довжиною 1747 м, споруджений у 1887 р. Наразі триває будівництво нового тунелю, довжиною 1822 метри. Новий тунель буде двоколійним. У експлуатацію його буде введено у 2018 році.

Найдовший віадук – залізничний міст на відтинку Воловець–Бескид, споруджений в середині 1880-х рр. Міст розташований у Закарпатті, має висоту 33 м, довжину 270 м.

Найбільший кам’яний залізничний міст – міст у смт. Ворохта (Івано-Франківщина), збудований у 1895 р. При загальній довжині 130 м проліт становить 65 м. Це один з найбільших кам’яних мостів у світі.

Найвище розташована спортивна споруда – неподалік с. Ясіня (Закарпаття). На висоті 1450 м розташовано спортивно-тренувальну базу Драгобрат. Це унікальна карпатська полонина, багатство якої – достаток снігу. Тут найдовший зимовий сезон, у 1993 р. лижна підготовка продовжувалася рекордний термін – до 15 липня.

Найбільша з високогірних спортивних споруд – комфортабельна спортивно-тренувальна база “Тисовець”, що знаходиться неподалік м. Сколе на Львівщині і розташована на висоті 1000 м й розрахована на 450 чол.

Найвисокогірніший вокзал – станція “Бескид” на Львівщині, що збудована на висоті 790 м над р.м.

Найвисокогірніше озеро – Бребенескул (Рахівщина), що розташоване на схилі г. Гутин-Томнатик на висоті 1801 м, завдовжки 134 і завширшки 44 м, площа – 4000 кв м, максимальна глибина – 2,8 м.

Найвище гірське болото розташоване в сідловині між полонинами Брескул і Пожижевська (межа Івано-Франківської та Закарпатської областей) на висоті 1800 м. Це субальпійське улоговинне болото у льодовикових карах виникло внаслідок заболочування озер.

“Висяче болото”. Найбільш незвичайним серед боліт вважаються висячі, або схилові, які “туляться” на гірських схилах. Найбільше серед них – Глистове, розташоване на південному схилі однойменної полонини у Гринявських горах (Івано-Франківщина) на висоті 1450 м. Воно відрізняється досить багатою флорою – тут, наприклад, зустрічаються 17 видів осик. Це болото – пам’ятка природи державного значення з 1975 р.

“Протяте каміння” височить поблизу перевалу Німчич на кордоні Путивльського та Вижницького районів на Буковині. Складена вона з розбитих пластів ямненського пісковика, мальовничо насунутих один на одного і сягає 30 м. В ній створилася рідка форма вивітрювання – брама близько 2 м заввишки, яка й дала назву цій групі скель.

“Кам’яна брама”. Поблизу с. Мала Уголька Тячівського району на Закарпатті, в долині Малої Угольки, є незвичайна скеля, яка становить собою своєрідний карстовий міст у мармуризованих вапняках юрського періоду, де карстові процеси проклали прохід завширшки 10 і заввишки 3 м. Ця геологічна пам’ятка має не тільки пізнавальне, але наукове значення як оригінальна форма карсту.

Найбільш вітряне місце в Карпатах – полонина Пожижевська.

Найбільш сніжний населений пункт – с. Руська Мокра на Закарпатті – стійкий сніговий покрив лежить тут в середньому 110 днів на рік. Це зумовлено специфікою розташуванням села серед гірських хребтів, які суттєво затіняють територію села від прямих сонячних променів.

Село Старуня (Івано-Франківщина) найбільш сейсмоактивна місцевість. Поблизу цього села на місці старого озокеритового промислу є невелика ділянка площею близько 1,5 км2, назва якої – Чудо-Старуня. Ця місцевість реагує на землетруси, що відбуваються в радіусі 3-6 тис. км в Румунії, Італії, Німеччині, Іраці, на Кавказі й навіть у середній Азії. Цей постійно діючий підземний “барометр” – унікальне місце для вивчення особливостей динаміки землі, прогнозування землетрусів.

Поруч Чудо-Старуні є також і найбільший постійно діючий вулкан. На західному березі р. Луковиця, що поблизу цього села, геологічні породи утворюють складний тектонічний перегин, на вершині якого розташований вулкан з висотою конуса близько 3 м й довжиною глинистих потоків 10-60 м. З’явився він у 1977 р. внаслідок землетрусу в Румунії й нараховує нині 8 кратерів і 12 непостійних мікрократерів, які виділяють газ, воду, глинисту пульпу, інколи нафту або її диференціали.

Найщедрішою на град в котрий раз відзначилась полонина Пожижевська – 13 градових днів на рік.

Найбільш грозове місце України – Селятин на Буковині. 45 днів року – грозові. Великий Березний – 43, Рахів – 41 день на рік. Селятин також відомий найтривалішою грозою. У 1948 р. вона почалася 10 червня о 15:30 і закінчилася 12 червня о 4:30, тобто тривала 37 год (!).

Рекорд швидкості росту серед рослин належить навіть не бамбуку, а представнику грибів – веселці смердючій, яка зустрічається в карпатських лісах. За 1 хв шапка піднімається на 5 мм – вона росте просто на очах і вдвічі швидше за бамбук.

Найдавніше дерево в карпатських лісах – ялина (смерека). Її походження пов’язане з крейдяним періодом мезозойської ери. І вже на світанку виникнення людства вона використовувалась як рослина-цілитель через свої фітонцидно-бактерицидні властивості.

Найдовговічніше дерево в Україні – тис ягідний. Вік цього релікта може досягати 4 тис. років. У минулому він був поширений по всій лісовій зоні Європи, але повсюдно знищений через дуже цінну деревину – недарма його називають “королівським” або “негній-деревом”. Найбільший осередок тису – Княждвірський резерват в околицях Коломиї Івано-Франківської області площею 206 га.

Найвисокогірніше дерево – сосна гірська, її виявлено на схилі гори Піп Іван на висоті 2010 м над р.м. Вона невибаглива, має широку екологічну амплітуду, може рости на кам’янистих сухих скелях і розсипищах з нерозвиненим шаром ґрунту. Дерево має вигляд криволісся висотою 2-4 м або дрібних карликових екземплярів заввишки 20-30 см.

Рекордсменом за висотою можна вважати модрину європейську в Рахові. Коли її зрубали у віці 140 років, вона мала висоту 54 метри. Це приблизно висота 16-поверхового будинку.

Найменше дерево з тих, що ростуть в Україні – верба туполиста. Висота її становить 12-15 см, зустрічається на вологих вапнякових скелях в альпійському поясі Карпат, зокрема на г. Близниця у Рахівському районі.