На нас чекає град розміром з кулак і смерчі. Що діється з погодою в Україні
Погода стала непередбачуваною. Ми можемо ходити в січні під парасолями, в лютому – виїжджати на пікнік, а в квітні – радіти, що не встигли змінити гуму з зимової на літню, так як сніг падає на квітучі абрикоси. З кожним роком зміни клімату все більше впливають не тільки на наші відчуття, але і на все, що нас оточує. Ми розпитали кліматолога, зоолога, орнітолога, біолога і еколога про те, як ці зміни вже позначилися на природному середовищі України. І дізналися прогнози вчених про те, які процеси очікують нашу територію в найближчі 30 років, пишуть “Вести”.
Менше снігу, більше граду. «Інтенсивність змін клімату залежить від людської діяльності, – каже завідувачка відділом синоптичної метеорології Українського гідрометеорологічного інституту НАНУ Віра Балабух. – Тому ми прораховуємо на майбутнє кілька сценаріїв. Я пропоную розглянути сценарій можливих змін до 2050 року, який передбачає збалансоване використання викопних і поновлюваних джерел енергії, а також збільшення викидів парникових газів.
Температура. Протягом останніх десятиліть температура повітря в Україні збільшується. Найбільше підвищення відзначається влітку і взимку – майже на 1 ° С, в порівнянні з другою половиною ХХ століття. Очікується, що до 2050 року зростання температури повітря триватиме і посилюватиметься із заходу на схід, досягаючи максимуму в Донецькій і Луганській областях. Середня за рік температура в Україні може вирости на 1,2 ° С.
За попередні 30 років зростання мінімальної температури повітря в холодний період призвів до зменшення його тривалості на 15-20 днів, а в деяких регіонах – майже на місяць. Весна вже починається на 15-20 днів раніше, а осінь триває на тиждень довше. Зима в окремі роки у нас тривала всього кілька тижнів, а не місяців! Уже потрібно скорочувати споживання енергоносіїв і тривалість опалювального сезону. А до середини ХХI століття тривалість теплого періоду (з температурою вище +5 градусів) може вирости ще на 2-3 тижні, він може тривати 10-10,5 місяців, а в Криму – навіть 11 місяців! В результаті казка «12 місяців», коли під Новий рік можна збирати в лісі проліски, – стане реальністю. При цьому зменшення загальної кількості днів з сильним морозом, тобто, нижче 20 градусів, в Україні не відбулося і не очікується.
Зате буде спостерігатися зростання числа жарких днів, з денною температурою вище 25 ° С. До середини століття в Україні їх побільшає майже на два тижні, а на сході країни – на 20 днів! Зростає і число тропічних ночей, коли температура повітря вночі не опускається нижче 20 ° С. При цьому збільшиться і максимальна тривалість спекотного періоду. На півдні країни він може тривати безперервно півтора місяці! Такі зміни несприятливі не тільки для людини, але і для рослин, тварин, впливають на роботу транспорту, енергетику, коли через масово включені кондиціонери електромережі не справляються з навантаженням.
Опади. Змін загальної кількості опадів за рік не спостерігається і не буде. Але йде їх перерозподіл між сезонами. Істотне збільшення кількості та інтенсивності опадів взимку в сукупності з ростом температури повітря може привести до збільшення числа днів з дощем і зменшення – зі снігом, частому випаданню мокрого снігу, ожеледиці.
До середини століття істотно збільшиться кількість днів без опадів і максимальна тривалість бездощового періоду, особливо на Поліссі та в лісостепу. Збільшиться кількість посух. У теплий період опади будуть переважно проливними. Нерідко за одну зливу буде випадати 2-3-місячні норми опадів, що загрожує небезпекою підтоплень, особливо в Карпатах і Закарпатті.
Швидкість вітру у нас зменшується. Для міста це обернеться тим, що концентрація забруднень в повітрі буде тільки збільшуватися. При цьому до 2050-го року є тенденція до збільшення швидкості вітру на південному сході: у Дніпропетровській, Запорізькій областях. І навесні, коли ще немає рослин, свіжозораний ґрунтовий шар при наявності сильного вітру буде перетворюватися в пилові бурі.
Підвищення температури повітря при наявності вологи в атмосфері призводить до утворення потужних хмар. Через це нас очікує збільшення кількості та інтенсивності гроз, злив, смерчів, шквалів, граду – причому, град уже став частіший, зафіксовано випадання граду розміром з кулак і це буде посилюватися. А оскільки теплий період починається раніше, то смерчі вже відзначаються навіть у березні. До 2050 року ці процеси можуть стати більш інтенсивними.
Загроза посухи. Один з найбільш тривожних прогнозів стосується водних ресурсів. «Внаслідок глобальної зміни клімату у нас відбувається серйозне погіршення екологічного стану річкових басейнів», – каже завкафедри водних біоресурсів Нацуніверситету водного господарства та природокористування, професор Василь Сондак. За його словами, основна маса запасів прісних вод у нас міститься в малих річках (це 60% водних ресурсів України). Підвищення температури повітря і води, зниження кількості опадів призводять до зменшення в водоймах кисню, збільшують токсичність забруднюючих речовин, внаслідок чого в річках інтенсивно розмножуються синьо-зелені водорості, водойми міліють і пересихають.
З озерами – взагалі біда: вони поступово заростають, трансформуючись в болота. Все це веде до загрози подальшого заростання водного дзеркала і ризиків у веденні рибного господарства. І якщо не вжити термінових заходів щодо поглиблення та ліквідації надмірного заростання водойм, брак прісної води в країні може стати незворотним.
Летять комарі з лихоманкою. Як нам розповіли в Київському інституті зоології імені Шмальгаузена, найбільш суттєві зміни в зв’язку зі змінами клімату помічені в поведінці комах, земноводних і птахів. «В останнє десятиліття до нас приходять види комах з Південної Африки, Азії і з інших континентів, – говорить старший науковий співробітник інституту Володимир Титар. – Зараз по світу йде дуже активна торгівля і разом з товарами до нас потрапляють личинки комах. Наприклад, жив собі в південно-східній Азії тигровий комар (Aedes albopictus), який розносить дуже багато небезпечних для людей хвороб: наприклад, лихоманку Чикунгунья (характеризується високою температурою і сильними болями в м’язах і суглобах. – Авт.), Вірус Зіка (призводить до народження дітей з мікроцефалією. – Авт.). Завдяки торгівлі уживаними автошинами, комар поширився світом. А кліматичні зміни призвели до того, що він став плодитися в Європі і тепер залітає до нас. В Україні йому поки не комфортно взимку, але він вже може тут виживати. А за допомогою комп’ютерних моделей, зроблених з урахуванням можливих кліматичних змін до 2050 року, ми встановили, що незабаром тигрові комарі зможуть успішно розмножуватися і на нашій території. Зокрема, в Криму і в Одеській області».
За словами Титаря, наші вчені також досліджували азіатський вид жука сонечко. У нас найпоширеніший вид сонечка – п’ятиточковий, а у азіатського 19 точок. «Азіатському властива досить хижацька поведінка. Тому його колись і завезли в Європу зі Східної Азії, щоб нищив тлю в теплицях. Цей вид привозили в Україну, Білорусь і Молдову ще за часів СРСР, проте в ті роки він вимерзнув. Тепер же потепління посприяло тому, що ці сонечка стали у нас поширюватися. Тільки у себе на батьківщині вони зимують під корою дерев, а у нас – потягнулися до людського житла, що недобре, адже вони можуть викликати алергію і навіть кусатися. А коли їм не вистачає цукру, вони можуть псувати фрукти – виноград, персики та інші солодкі культури. За нашими прогнозами, умови для їх поширення в Україні будуть ще більш сприятливими », – зазначив зоолог.
Також на нашій території будуть з’являтися і інші комахи, які будуть псувати наші овочі-фрукти, розносити нові хвороби. При цьому у нас буде зникати різноманітність видів, і фауна буде «засміченою», тобто, більш одноманітною, так як більше шансів виживати – у паразитів.
Можуть з’явитися папуги. Поведінка пернатих завжди служила для людини індикатором змін погоди. І сьогодні примітно те, як зміни клімату позначилися на птахах. Про це розповів київський орнітолог Геннадій Фесенко.
«Перший прихід холодів з морозами ми спостерігаємо, як правило, в листопаді, що активно підштовхує птахів до міграції на південь. Але в останні роки грудень майже весь буває теплий, через що птиці, які затрималися, вже не прагнуть полетіти. Хороший приклад цьому ми бачимо на Бортницькому каналі в Києві, де раніше зимували лише качки. А чапель – сірих і великих білих – років 30 назад там взимку практично не було. А тепер десятки птахів цих двох видів зимують під Києвом. Біля всіх гребель ГЕС на Дніпрі стало зимувати більше різних видів чайок, качок».
Також, за словами Фесенка, через зменшення снігових опадів до середини століття ми зможемо спостерігати більш ранній весняний приліт птахів і більш пізній їх відліт в теплі краї. «Наприклад, раніше солов’ї відлітали в першій половині вересня, а тепер ми реєстрували їх присутність біля Києва і на початку жовтня», – зазначає орнітолог.
В майбутньому у нас можуть з’явитися і нові види птахів. «Наприклад, папуга Крамера, який у нас був відстріляний в 1976 році на півдні країни. Папуги цього виду дуже популярні як домашні вихованці, частина з них тікають з кліток. В Англії навіть утворилася дика популяція цих папуг, що складається з 50-100 тисяч особин. Найближче місце гніздування цих папуг до нас – Туреччина. А взимку 2011-12 років папуга Крамера жив в Києві, в ботсаду Фоміна. Він, мабуть, теж втік з клітки, але на волі знаходив корм, і благополучно перезимував, незважаючи на тиждень морозів до -20 градусів і сніг. Звичайно, без підгодовування він навряд чи витримав би зиму. Але раніше і це було неможливо. І ось з потеплінням клімату у нас можуть утворитися популяції подібних птахів. На сході країни вже з’явилися такі сухостепові види, як азіатський сорокопут, степовий пугач», – говорить Фесенко.
Без первоцвітів, але з сакурами. На жаль, але взаємозв’язок згубного впливу людини з кліматичними змінами вже призводить до масових хвороб рослин. А збільшення цих процесів загрожує нам і зовсім втратою улюблених видів.
«Урбанізовані ландшафти вже дуже страждають від кліматичних змін, – журиться завкафедри біології рослин Київського ННЦ« Інститут біології і медицини» Наталя Таран. – Адже в місті є таке явище, як підвищена тепловіддача. Тепло піднімається до крони рослин не тільки від землі, а й від бетону, дерева знаходяться в тепловому капкані і, відповідно, будуть більше хворіти.
Дерева, особливо каштани, страждають від такого явища як шкідливий озон: через вихлопні гази, ультрафіолет і високі температури рослини отримують опіки. В останні роки ми часто бачимо, як у каштана спершу виникає некроз по краях листя, потім вони скручуються повністю, і дерева скидають листяний покрив. Сприяють цьому і антициклональна погода, коли знижена швидкість вітру, і він не розганяє шкідливі речовини, і ті порушення норм забудов житлових кварталів, які заважають вільній циркуляції повітря.
Влітку вимирання нашим рослинам також може загрожувати через завезення до нас всяких збудників хвороб – як це було з міллю, яка з’їла всі наші каштани, також страждали від неї дубові. У нас зараз заборонено хімічне обприскування рослин від шкідників. З одного боку, це добре для людини, з іншого – погано, так як ми можемо залишитися без деяких видів рослин.
Читайте також: Судний день: вчені назвали дату загибелі людства
Через загальне збільшення теплого періоду рослини раніше виходять зі стану спокою. Тепер у нас первоцвіти з’являються в лісах в лютому. Але на жаль, через різкі перепади температур ми, швидше за все, з часом залишимося зовсім без первоцвітів. Американці прийшли до висновку, що рослини просто не буде кому запилювати.
Інші негативні чинники, які призводять до вимирання рослин: заморозки, зимові відлиги, відсутність снігового покриву, спека. Від цього страждають кісточкові культури (абрикоси, вишні, персики), вимерзають перці, огірки, томати та інші. Найбільш стійкими з дерев вважаються акації.
Є і позитивні наслідки потепління. Сьогодні у нас з’явилося досить багато видів рослин, яких ще років 30 назад в Україні не було – вони росли в субтропіках. Наприклад, катальпа, тюльпанове дерево, магнолії, сакура, клен червонолистний. Також в Україні з’явилося багато сортів винограду, які неможливо було розводити раніше. Теоретично з подальшим збільшенням змін клімату наша флора може ще істотніше збагатитися субтропічними видами, але говорити про те, щоб у нас адаптувалися тропічні види – пальми або кактуси – ми не можемо, у нас вони будуть промерзати.
