Іван Сільвай - видатний діяч Свалявщини

 Життєвий і творчий шлях Івана Сільвая – закарпатського етнографа і фольклориста, священика - незвичайне явище в літературному процесі і духовному житті Закарпаття. Потопаюче в насадженнях с. Сускове, де він народився в священичій родині вихідця з Угорщини Антонія Сільвої і місцевої русинки Катерини Легези, стало для майбутнього літератора улюбленим отчим краєм. Саме тут глибоко пройнявся долею місцевих жителів,так полюбив їхню бесіду та обряди, що став захисником національного буття закарпаторусинського населення, послідовним борцем проти його мадяризації та асиміляції.
Першим навчителем Іванка був його освічений батько, який змалку заохочував сина до науки і мистецтва. Своє успішне навчання юнак продовжив в Ужгородській гімназії, Сатмарській (тепер Румунія) семінарії, потім у Будапештському університеті на богословському факультеті. Після закінчення університету і посвячення у священики І. Сільвай був спочатку направлений у рідне Сускове помічником-священнослужителем до свого батька, потім попував у селах Дусині (на Свалявщині), Тур’ї Реметах (на Перечинщині), Новому Давидкові (на Мукачівщині) і водночас займався улюбленою літературною творчістю. 
Літературний доробок Івана Сільвая виявився найбагатшим своїм обсягом і вельми різноманітним ідейно-тематичним змістом, жанровою структурою в закарпатському письменстві другої полонини ХІХ століття. Він писав світські (ліро-епічні та історичні) й духовні вірші, балади, оповідання, повісті, байки, п’єси, публіцистичні статті, етнографічні нариси, церковні проповіді, записував народні пісні, обрядові співанки і колядки тощо. Його окремі твори друкувалися в тогочасних ужгородських часописах. Але значна частина його спадку й досі не побачила світ. За життя письменника окремою книжкою вийшов тільки його „Пісенник” (1903р.) – збірник текстів з нотами церковного піснеспіву. Вибрані його твори окремими виданнями вийшли значно пізніше в Ужгороді та Пряшеві, а також в антологіях.
З нагоди його 150-річчя сельчани Сускова встановили на будинку школи оновлену меморіальну дошку, а в Сусківській школі відкрито музей із цікавими матеріалами про письменника. На честь письменника, який похований в с. Новому Давидкові, названо вулиці в Ужгороді, Мукачеві, Сваляві, Сускові, Чинадієві, Новому Давидкові та інших містах і селах Закарпаття.