Мати залишила малюків самих на 6 днів: втекла на зустріч до чергового кавалера
Трирічний Максим і дворічний Дімка жили в одному з сіл Алтайського краю
Тата вони ніколи не бачили.
Втім, і мати теж бачили нечасто - жінка залишала синів одних, тікаючи на «свіданку» до чергового кавалеру. Якось раз сусідка помітила, що аж надто довго не видно біля будинку матусі, і зателефонувала в поліцію.
На виклик приїхала група, в складі якої, крім співробітника у справах неповнолітніх, був і прапорщик поліції Сергій Шараухов, колишній омоновець, чотири рази побував у гарячих точках.
- Коли ми зайшли в будинок, серце стислося. Я бачив багато чого, але щоб таке і в наші дні! У вистою будиночку вибито вікно, яке трирічний Максим затикав речами, щоб не дуло. Адже на дворі березень! Ні подушок, ні штор, ні продуктів,- згадує Сергій.
Старший з хлопчиків, Максимка, економив єдину булку, яка у них з братом була: давав Дімі трохи погризти хлібця, а потім ховав буханку - не знав, скільки їм доведеться ще сидіти одним.
Щоб зігріти братика, загорнув його в матраци. У мене в голові відразу промайнуло - «заберу їх», а вголос запитав: «Поїдете до мене?».
Але вони тоді злякалися. І тут Максимка, почувши розповідь, як закричить: «Тато, і як я тебе відразу не впізнав?!!»
- У мене по руках біжать мурашки, і сльози навертаються... тут неможливо залишитися байдужим...- досі хвилюючись, затинається Сергій.
Виявилося, що брати просиділи в холодній хаті шість днів. Якби не пильність сусідки, невідомо, врятували б їх. Хлопчаків відразу відвезли в лікарню: підлікувати, відмити і, звичайно, нагодувати.
Сергій же подзвонив дружині Олені і захлинаючись розповів про дітей. На ранок вони вже разом поїхали провідати хлопчаків у лікарню, набравши фруктів та іграшок.
- Я відразу зрозуміла, що це серйозно, як тільки Сергій зателефонував. Нашому маленькому синові тоді тільки рік виповнився. (А ще у Олени було три дочки від попереднього шлюбу). І, прийшовши додому, чоловік просто місця собі не знаходив. Сидить, мовчить, сам в своїх думках,- каже Олена.
«Давай їх заберемо, Лен!» - це вже і не обговорювалося.Подружжя відразу накупили дітлахам одягу, так як у них зовсім нічого не було. Лена з однорічною дитиною на руках обійшла всі кабінети і відстояла не одну чергу, щоб зібрати всі папірці на усиновлення.
Мамою і татом Сергія і Олену дітлахи стали називати ще в лікарні.
Зараз Максиму 5 років, Дімі - 4. Макс міркує як дорослий. У всьому копіює тата Сергія.
- Чи побачить квіточку, тут же зірве і несе її мені. Стільчик принесе і поставить поряд, щоб сіла і відпочила, піклується, щоб пообідала вчасно,- сміється Олена.
Каже: «Знаєш, мамо, я буду як наш тато. У мене буде велика сім'я, будинок і я ніколи не кину своїх дітей!». скачать dle 11.3
