Життя без прописки: чи будуть штрафувати за те, що живеш, де хочеться
28-05-2018, 22:30. Розмістив: redaktor
За оцінками аналітиків, заручниками системи прописки стали 10 мільйонів українців.
Мільйони українців живуть не там, де зареєстровані, а тому не можуть отримати паспорт або оформити субсидію.
Причини різні – від вигідної роботи в іншому місті до зручного розташування нового житла. При цьому зареєструвати місце проживання – не найпростіше завдання. Навіщо державі застаріла система контролю за громадянами, і чи будуть штрафувати за те, що живеш, де хочеться. Школярка Влада проходить п’ять кіл бюрократичного пекла, щоб отримати ID-паспорт.
Черги в міграційну службу – перше із них. Дівчина не може отримати паспорт, бо немає прописки. Нема прописки і у її мами, а тато прописаний в Криму. Прописатися за місцем проживання сім’я не може – це дачний кооператив. У родичів неможливо прописатися без паспорта, якого у Влади ще немає. Єдиний вихід – оббивати пороги служб і збирати довідки, щоб підтвердити відсутність паспорта і реєстрації. Поняття “прописки” з’явилося в 20-х роках минулого століття. Зі зруйнованих громадянською вiйною сіл люди масово тікали в міста, де можна було заробити. Переконували їх залишитися озброєні чекісти. Але на виїзд зі свого населеного пункту потрібні були спеціальні дозволи, навіть на міський ринок могли з’їздити тільки найлояльніші до влади. Потім примус замінили “пропискою”.
У 2000-х систему жopсткої прив’язки людини до місця визнали неконституційною. “Прописку” перейменували в “реєстрацію місця проживання”. Замість паспортних столів, відкрилися Центри надання адмінпослуг європейського зразка. У Бельгії, де під контролем держави навіть ширина садових доріжок, квест для новоселів чимось нагадує український. Право жити в обраному місці теж доведеться доводити. У призначений час бельгійцю потрібно прийти в мерію з документами про право власності або із договором оренди житла. Орендодавців при цьому можна не турбувати. Також в Бельгії, на відміну від України, приховувати здачу нерухомості в оренду не прийнято – загрожує значним штрафом. Після реєстрації тут отримують бонус – безкоштовне паркування в своєму районі.
Економія суттєва, адже інакше доведеться платити за день по 50 євро – більше 1,5 тис. гривень. В Україні ж зареєструватися в орендованій квартирі майже неможливо. Власники бояться податкових перевірок і нечистих на руку мешканців. Такими нелегалами мимоволі стали Наталя з сином. Роками живуть в Києві, але за пільгами, на які мають право матері-одиночки, їздять на місце реєстрації – в Вінницьку область. За оцінками аналітиків, заручниками системи прописки стали 10 мільйонів українців.
Вони за місцем проживання не можуть ні проголосувати, ні отримати допомогу по народженню дитини, ні вклеїти фото в паспорт, ні відкрити бізнес. Відправити дитину в школу – теж проблема, адже в першу чергу беруть тих, у кого є прописка. Втім, батькам школярів зробили послаблення. Можна пройтися по під’їзді і знайти трьох сусідів, які готові підтвердити, що ви й справді тут проживаєте. В Україні вже запропонували змінити закон так, щоб громадяни просто інформували державу про своє місцезнаходження.
Така система вже працює, наприклад, в Естонії. Там реєстрація відбувається онлайн – достатньо заповнити анкету з фактичною адресою проживання. Точно так же власник житла може виписати тих, хто прописаний. Перевірок теж немає. Такий принцип діє в багатьох інших європейських країнах і в Австралії. Український законопроект розробила експертна група при Міністерстві економрозвитку. Принцип схожий – щоб зареєструватися потрібно відправити електронну анкету.
Здавалося б – дуже зручно. Але якщо господар захоче виписати мешканця, тоді вже йому самому доведеться пройти кола бюрократичного пeкла і довести, що в його квартирі не живуть ті, хто прописані. Для тих, кого інспектори за місцем реєстрації не знайдуть, – штраф 1700 гривень. Законопроект викликав багато шуму, і міністерство спішно відхрестилося від ініціативи. Тому поки єдиний вихід для охочих прописатися – обдурити державу. Для цього працює ціла індустрія. Інтернет рясніє пропозиціями від посередників. Наприклад, киянином стати пропонують за дві тисячі гривень на півроку. Стільки ж просять і за реєстрацію дитини.
В одній квартирі можна зареєструвати хоч сотню людей – ніхто не перевірить. І, отже, правильно розподілити ресурси – нові садки, школи і поліклініки – в такому випадку не вийде.
Податки, якщо громадянин їх платить, теж підуть туди, де насправді його немає. І зв’язатися з громадянином держава не може. Його не знайде ні судовий пристав, ні військовий комісар, ні податковий інспектор. Журналістці Ірині Ромалійскій підступи бюрократичної системи обійшлися в 35 тисяч гривень. Все почалося з мінімального штрафу за прострочення податкового звіту. “Я запізнилася на два дні, за це мені нарахували штраф 170 гривень і відправили листа на адресу прописки.
Так як ми його не забрали, вони розцінили, що ми відмовляємося платити. І нарахували ще 1000 гривень, і ось у них висів цей штраф”, – розповідає вона. Хоча Ірина справно платила податки, штраф продовжував зростати. Через півроку її спрощену систему оподаткування анулювали. Повідомлення про це знову прийшло за місцем реєстрації. За задумом, реєстрація повинна служити громадянам, а не навпаки. Наприклад, в разі лиха чи війни кількість коштів для порятунку розраховують за кількістю зареєстрованих.
Але Віктор з Балтімора каже, що в першу чергу в правильному обліку зацікавлена ??держава. Тому США спростило процедуру настільки, що навіть паспорт не потрібен. А поки в Україні прописані не там, де живуть, а живуть не там, де прописані, порятунок потопаючих в разі будь-якого лиха залишається справою рук самих потопаючих. Нагадаємо, в Україні хочуть спростити правила реєстрації місця проживання. Офіс реформ адмінпослуг підготував законопроект, який має прийняти Рада. Держава буде вірити громадянам, але збільшить штрафи за неправдиву інформацію про прописку.
Повернутися назад