Без сироватки помре кожен другий хворий: відомий лікар розповів про спалах небезпечного інфекційного захворювання
На Україну очікує спалах небезпечного інфекційного захворювання. Через дефіцит анатоксину смертність може сягнути 50%.
“Кір видасться “солодкою ягідкою” на “тортику”, а “тортик” – це дифтерія, і з нею не все так просто. Щоб захиститися від кору, достатньо один раз зробити щеплення, і у вас вже на 80-85% є захисні антитіла. Щоб захиститися від дифтерії, треба щепитися як мінімум три рази поспіль, потім — ще раз через рік, і тоді кожні 10 років ревакцинуватися. Це означає, що швидко виробити імунітет проти дифтерії не вдасться”, — каже відомий лікар-педіатр, автор багатьох книг про профілактику та лікування дитячих захворювань Євген Комаровський.
При дифтерії, за словами лікаря, помирає не один хворий з 1000, як у випадку з кором, а кожен другий. Зі сироваткою у найкращих клініках світу смертність сягає 10-15%. “Зі сироваткою в країні сутужно. Індія дала нам 900 доз протидифтерійної сироватки. Буде дифтерія, ці дози закінчаться за два дні. І ми залишимося без єдиного препарату, яким можна лікувати дифтерію”, — констатує Євген Комаровський.
“Спалах може бути більш масштабним та страшним за той, який Україна пережила у 1990-х роках, коли захворіло 20 тисяч українців і з них близько 700 померло (кожен 30-ий дорослий і кожна 20-а дитина. — Авт.). Сьогодні рівень вакцинації українців — найнижчий у Європі і один з найнижчих за всю історію України. Від дифтерії вакциновано приблизно 47,5% дітей. Дорослих — ще менше (у дорослих хвороба має важчий перебіг і частіше закінчується смертю пацієнта). Колективний iмунiтет до дифтерiї знизився до критичного рiвня (формується, тільки якщо вакцинацією охоплено 95-98% населення). Це означає, що спалах цієї небезпечної хвороби неминучий, і очікувати його слід найближчим часом”, — переконана голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець.
“Дифтерія не тільки спричиняє важкі ускладнення — неврити (ураження периферійних нервів внаслідок запалення. — Авт.), нефроз (ураження ниркових канальців, що призводить до порушень у роботі нирок), інфекційно-токсичний шок (основну причину смерті при інфекційних захворюваннях), міокардити (запалення серцевого м’яза). Дифтерія ще й часто призводить до смерті, — наголошує Ольга Богомолець. — Врятувати хворого можна, якщо вчасно ввести спеціальну сироватку. А сироваток у наявності — кілька сотень доз. Їх Україна отримала як гуманітарну допомогу. За таких обставин смертність від дифтерії може сягати 50%! Уявіть лишень: якби така ситуація склалася у 1990-х роках, померло б 10 тисяч людей!”.
“Анатоксин (протидифтерійну сироватку. — Авт.) винайшли у 1923 році. Це допомогло зменшити смертність, але не набагато. Лише коли у 1936 році почали масово вакцинувати населення, це дало бажаний ефект. У 1900-1923 рр. показник захворюваності становив 857 випадків на 100 тис. населення. У передвоєнні роки (1939-1940 рр.) — 26-35 випадків на 100 тис. населення, — коментує “ВЗ” лікар-епідеміолог Олександра Яхницька. — Які обставини сприяли, щоб в Україні виникла епідемія дифтерії у 1990-х рр.? За 20 років до епідемії календар щеплень змінювали шість разів, і щоразу використовували вакцини зі зменшеним вмістом дифтерійного агенту. Окремі вікові групи дітей і підлітків узагалі не вакцинували. До 1993 року було 37 протипоказань до щеплень від дифтерії, що було абсолютно не виправданим. Крім того, на початку 1980-х рр. у ЗМІ почали звучати заклики не робити щеплень”. Сьогодні ситуація повторюється.
Це – дифтерія, якщо:
- різко піднялася температура тіла;
- хворий скаржиться на загальну слабкість, почувається сонним;
- прискорено б’ється серце;
- болить і паморочиться голова;
- апетит знижений, є нудота та/або блювота;
- шкіра — бліда;
- болить горло (особливо при ковтанні), слизова набрякла, почервоніла;
- збільшилися шийні лімфовузли, набрякла шия;
- зівний язичок, дужки, мигдалини збільшились і вкрилися плівкою сіро-білого кольору.