Свалявська школярка створює витончені квіткові композиції з бісеру (ФОТО)

Соціологи стверджують: народжені у двотисячних  цінують практичні навички й уміння, в усьому, за що б не взялися, виявляють креатив і йдуть на сміливі експерименти. Тож не дивно, що й хенд-мейд у виконанні представників покоління Z – сама досконалість.
Щоб пересвідчитися в цьому, варто уважно придивитися до робіт 14-річної вихованки Свалявського районного будинку школяра Вероніки Лявинець. Для їх створення потрібні час, терпіння й неабияка художня уява, бо вони – з бісеру. «Коли реалізовую черговий творчий задум, відмовляюся від прогулянок із подружками, від розваг, аж поки в новому витворі на поставлю фінальний акорд», – ділиться Вероніка.
Найбільшу радість дівчині приносить виготовлення бісерних квітів. Ось і в імпровізованій виставці її робіт привертають увагу дві орхідеї, герань у справжніх керамічних кашпо, а також деревце сакури, під яким примостилася мініатюрна дерев’яна лавка. Захоплення бісероплетінням розпочалося саме з фото яскравих квіткових композицій із бісеру, які дев’ятирічна Вероніка побачила в інтернеті. Вони настільки її зацікавили, що захотіла навчитися виготовляти такі диво-букети.
Мама порадила відвідувати гурток, де дітей навчають бісероплетінню. Як згодом з’ясувалося, гуртківці розкривають для себе й секрети інших технік. На сьогодні Вероніка майстерно вишиває, у тому числі й бісером, виготовляє об’ємні моделі в техніці «квілінг» (композиції зі скручених у спіральки смужок паперу), працює з кавовими зернятками.
♦ Усе це – витвори Вероніки ЛЯВИНЕЦЬ
Наставниця Вероніки, керівник гуртка «Дизайн» методист Тетяна Пецкар, розповідає: «Квіти з бісеру виконані на такому рівні, який демонструють дорослі майстри з десятирічним стажем. До прикладу, на виготовлення орхідеї у вазоні йде 3 – 4 місяці, а бісеру на таку роботу знадобиться близько півтора кілограма. Нанизуючи намистинки, спочатку створюють окремі елементи квітки – пелюстки, стебло, листочки. Потім їх потрібно зібрати в єдину конструкцію, надійно скріпити. А передує творчому процесу пошук матеріалів. Необхідно підібрати бісер різних кольорів і відтінків, щоб забезпечити плавні переливи одного тону в інший. І якщо з цим проблем немає – є широкий вибір, то матеріал для обмотування стебел майбутньої квітки не завжди можна знайти в місцевих крамницях. На виручку приходять інтернет-магазини. Тож кожен витвір починається із задуму, і тут ініціатива належить моїм вихованкам. Роботи ж Вероніки завжди максимально наближені до живої натури – це відтворення найменших деталей, природний перехід відтінків. Скажімо, якщо придивитися до герані, то можна побачити: на стеблі є квітки, що буяють, а є й такі, що вже починають відцвітати (їхні пелюстки мають не настільки насичене забарвлення). Для цього дівчина ретельно добирає намистинки за відтінками. Робота потребує зосередженості. Для вертких і допитливих підлітків це – певний виклик, адже захопленню потрібно приділяти чимало часу, відмовляючись від розваг із друзями, «зависання» в інтернеті. А є ж іще домашні завдання, хатні справи».
На моє запитання, чи не дорікають батьки за тривале усамітнення за роботою над черговим витвором, Вероніка по-дорослому серйозно відповідає: «Мені пощастило мати творчу родину. Бабуся, мама та її сестра вміють плести вишукані речі, вишивати рушники, серветки, а тітка ще й виготовляє чудові композиції з кавових зерен (зараз це модний елемент декору – кавові дерева або кулі). Тож моє захоплення бісероплетінням у сім’ї всіляко підтримують, а мене заохочують до участі в конкурсах, виставках тощо».
Найбільш титуловані серед робіт Вероніки Лявинець – «Герань» (бісер) і «Сердечко» (квілінг). Вишукана «Герань» вивела юну майстриню в переможці цьогорічної обласної виставки-конкурсу декоративно-ужиткового й образотворчого мистецтва «Знай і люби свій край», а «Сердечко» – обласного етапу Всеукраїнської виставки-конкурсу робіт учнів молодшого шкільного віку з початкового технічного моделювання 2014-го року. 2017-й приніс дівчині ще одне вагоме досягнення: її роботи привернули увагу столичних фахівців на міжнародному дитячо-юнацькому фестивалі народного мистецтва «Смарагдові витоки», де юна свалявчанка перемогла у своїй віковій категорії в номінації «Декоративно-ужиткове мистецтво», «Художні ремесла». В активі школярки й інші досягнення. З кожним роком рівень її майстерності зростав. Підтвердженням цьому – зібрання робіт: від пласких брелоків і дрібних прикрас до крупних об’ємних квіткових композицій – такий шлях пройшла дівчина за п’ять років навчання бісероплетінню.
Зараз Вероніка працює над блакитними гортензіями й помаранчевими стреліціями. Кілька готових суцвіть вона принесла разом зі своїми попередніми роботами. Дрібненькі квіточки, зібрані в «куполи», потребують філігранності й фантастичного терпіння. Немає, напевно, сили, яка би спонукала підлітка виконувати таку монотонну роботу, окрім натхнення і творчого запалу, які підживлюють ентузіазм автора композиції.
Попри високий рівень майстерності, дівчина наразі не бачить себе у творчій професії. Захоплення хенд-мейдом – це «для душі», зізнається, а майбутній фах повинен бути більш традиційним. «Навіть найобдарованіші та найуспішніші мої вихованки побоюються обрати професію дизайнера, декоратора чи модельєра як основну, – зауважує Тетяна Пецкар. – Підліткам, а радше, їхнім батькам, здається, що вони не даватимуть тієї фінансової стабільності, якої бажають дітям у їхніх родинах. Тому після закінчення школи дівчата прагнуть здобути вищу освіту, до прикладу педагогічну чи економічну. Творчим заняттям відводять левову частку вільного часу. Я вважаю за необхідне пояснити: варто бути готовими до того, що саме теперішнє хобі стане справою їхнього життя, адже хенд-мейд, який здобуває дедалі більшої популярності, може забезпечувати непоганий заробіток. Та це буде в дорослому житті, а поки школярки із захопленням створюють свої вироби, бо процес настільки цікавий, що для багатьох дівчат модні в середовищі їхніх однолітків забавки видаються не вартими уваги».
Наразі Вероніка Лявинець мріє стати вчителем. А що в дівчини є педагогічний дар, підтверджує її наставниця: «Вона неодноразово брала участь як волонтер у майстер-класах, організованих для школярів, а також дітей із обмеженими можливостями. У неї добре виходить навчати охочих секретам виготовлення виробів як у техніці «квілінг», так і бісероплетіння. Вероніка вміє точно пояснити, як і що потрібно робити. Приємно, що моя вихованка розуміє, наскільки важливо показати іншим: дозвілля може бути захоплюючим, якщо в тебе є цікаве хобі».
Наталія БУНДА скачать dle 11.3