Історія Свалявського Свято-Кирило-Мефодіївського монастиря

Кирило-Мефодіївський жіночий монастир - монастир Української православної церкви Московського Патріархату в селі Драчино неподалік від міста Свалява Свалявського району Закарпатської області України.

Засновником обителі є благочинний Свалявського району, настоятель Свято-Різдва Богородиці храму в м. Свалява, протоієрей Василій Барна.

Ідея створення жіночого монастиря у засновника обителі, благочинного Свалявського району, настоятеля храму на честь Святого Різдва Богородиці в м. Свалява, митрофорного протоієрея Василія Барни зародилися ще у 1988 році, коли він був переведений на пастирське служіння до м. Свалява.

Це трапилося влітку 1988 року, коли чудового, сонячного дня біля місця де сьогодні розташовується жіночий монастир проїзжав священик. Незбагненна краса місця і несподіване відчуття спокою та радості відвідали єство отця Василія. Думка, яка осяяла священика була пов’язана із заснуванням жіночої обителі. Однак, цьому доброму задуму судилося здійснитися лише у 1992 році.

У вказаному році батюшка поїхав до правлячого архієрея. Він звернувся за благословенням до єпископа Мукачівського і Ужгородського Євфімія (Шутака) (28.08.1989-†19.01.2000) з проханням про відкриття нового монастиря та початок будівельних робіт. Благословення єпископа Євфімія було отримане.

Восени 1992 року було освячено місце під фундамент для житлового корпусу в якому згодом розмістився і перший домовий храм на честь святих просвітителів слов’ян рівноапостольних братів Кирила та Мефодія.

У 1994 році, на місці де зараз розташовується красива часовня на честь св. вмч. Пантелеймона, отець Василій освятив великий кам’яний хрест. Згодом біля нього кожен рік (до 1997 року) правлячий єпископ в день пам’яті свв. Кирила та Мефодія (24 травня) звершував Божественну Літургію.

З благословення єпископа Мукачівського і Ужгородського Євфімія у 1995 році для зародження та упорядкування постійного монашого життя в обителі була направлена монахиня Феодосія (Іляшевич) та послушниця Ганна. Обидві сестри були насельницями Свято-Миколаївського жіночого монастиря в м. Мукачево. Станом на сьогоднішній час монахиня Феодосія прийняла постриг в схіму з іменем Меланія, а послушниця Ганна мирно відійшла до Господа. Похоронена на монастирському кладовищі у Свято-Миколаївському жіночому монастирі в м. Мукачево.

Офіційне відкриття монастиря відбулося 27 липня 1996 року. Так, згідно постанови Священного Синоду Української Православної Церкви від 27 липня 1996 року було прийнято рішення про відкриття Свято-Кирило-Мефодієвського жіночого монастиря в м. Свалява Закарпатської області

Нове дихання обитель отримала в лиці своєї першої настоятельниці, молодої, енергійної і мудрої монахині Ніни (Мізун), яка прибула до новоствореної обителі у 1996 році.

Відповідно до наказу за № 1454 архієпископа Мукачівського і Ужгородського Євфімія (Шутака) від 18.10.1996 року настоятелькою Свято-Кирило-Мефодієвського жіночого монастиря в м. Свалява було призначено монахиню Свято-Вознесенського жіночого монастиря в с. Чумалево Ніну (Мізун).

8 квітня 1997 року, з благословення архієпископа Євфімія, протоієрей Михайло Кюкало, який на той час тимчасово перебував в обителі, звершив освячення та закладку фундаменту головного Свято-Троїцького храму жіночого монастиря в с. Драчино.

Сьогодні храм, який був зведений відповідно до архітектурного типу храму Покрова Пресвятої Богородиці, що знаходиться на р. Нерлі, (м. Боголюбово Володимирської області, Росія) є безперечно окрасою монастиря. Для того щоб позолоти надкупольний крест матушка Ніна їздила в Почаївську Лавру. Там же, на її прохання, виготовили 150 зірок, які чудово прикрасили синій купол.

Перші будівельні роботи очолювала бригада з с. Арданово Іршавського району. Внутрішні роботи по храму тривають і нині. Хоча всередині київськими іконописцями разом із сестрами обителі вже закінчені головні іконописні роботи, однак, є ще багато задумів щодо оздоби цього храму. Проводиться активна підготовка до його повного освячення.

До цього часу Богослужіння проводилися у невеликому домовому храмі на честь святих рівноапостольних Кирила та Мефодія, який за участі єпископа Мукачівського і Ужгородського Євфімія (Шутака) був освячений 24 травня 1995 року в день пам’яті цих святих просвітителів слов’ян.

У зв’язку з будівництвом головного Свято-Троїцького храму жіночий монастир було перейменовано на Свято-Тройце-Кирило-Мефодіївський.

На території обителі триває будівництво невеликої часовні на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона, фундамент якої був освячений єпископом Мукачівським і Ужгородським Агапітом (Бевциком) (26.07.2000-14.12.2007) 9 серпня 2007 року. Активну меценатську допомогу в будівництві цієї часовні здійснюють Гуледза А.Ю. та Їжак М.В.

Після відкриття монастиря розпочалося й звичайне постійне монаше богослужіння. Священики, які разом з монахинями відроджували обитель, служили почергово з різною періодичністю.

Першим священиком, який розпочав своє пастирське служіння у відкритому монастирі був отець Василій Барна. З 1995 по 1996 рр. – ієромонах зі Свято-Серафимівського жіночого монастиря в с. Приборжавське Феодосій (Поляк). Певний час в обителі служив протоієрей Михаїл Кюкало (1997). Згодом пастирське служіння в обителі розпочав ієромонах Варфоломей (Кіс) (з 1997 року). В подальшому для пастирського служіння в обителі був направлений архімандрит Василій (Садварій).