Одне з семи природних чудес України на Закарпатті – неймовірний водоспад Шипіт

Водоспад Шипіт причаровує погляд своєю красою. Милуватися водограєм можна будь-якої пори року, навіть взимку, коли круті скелі вкриваються снігом. 
На північних схилах Полонини Боржави, там, де височіє гора Гемба, серед крутих скель та лісів причаївся водоспад Шипіт. Іноді тільки несамовитий рев води може підказати, що поблизу є потік з мальовничим водограєм. Найближче до цієї природної атракції селище — Пилипець. Але до нього нескладно дістатись і з інших сіл: Верхнього чи Нижнього Студеного, тим більше, що від різних пансіонатів та готелів організовують автобусні тури для охочих подивитись на одне з семи природних чудес України.

Водоспад Шипіт взимку, фото Микола Хорошков
Милуватися каскадами можна будь-якого сезону: взимку річка не замерзає повністю, тому ви маєте змогу побачити, як кришталевий потік зривається зі скель. Підійти до водоспаду можна як зверху, так і знизу — пейзаж буде однаково привабливим. Проте найкращий час для зустрічі з Шипотом — навесні, коли на схилах Гемби тануть сніги, наповнюючи потік.

Водоспад Шипіт, фото Іван Кміть
Водоспад згадується на сторінках літературних творів. Щорічний фестиваль субкультур, який відбувається біля привітних вод ріки Пилипець, став головним мотивом роману “Трохи пітьми” Любка Дереша. Літні святкування біля Шипоту починаються з першим днем липня і завершуються на Івана Купала. Це свято проходить особливо гучно, зі всіма традиційними елементами та колоритом. Проте для прихильників спокійного відпочинку липень — не кращий час, щоб подивитись на славнозвісний водограй. Тут стає надто шумно, і далеко не всі гості фестивалю виконують чисельні прохання підтримувати чистоту.

Каскади водоспаду Шипіт, автор Олександр Котенко
Популярність Шипоту серед туристів, з одного боку, спростила подорожнім шлях до водоспаду: тут пропонують автобусні тури, пішохідні прогулянки, подорожі верхи. Щоб відчути колорит і дух місць, зробити мандрівку цікавою, замість сучасного транспорту оберіть подорож бричкою — місцеві жителі за скромну плату підвезуть вас до Шипоту на великих санях чи возах, запряжених кіньми. Це набагато веселіше, ніж їхати автівкою.

Водоспад Шипіт, фото Катерина Красницька
Неподалік від водоспаду, якщо йти до нього повз село Пилипець, вас чекають сувенірні лавки та чисельні торговці гарячим вином — взимку, або прохолодними напоями — влітку. Це приємно, але у такого туристичного раю є зворотній бік. По-перше, біля водограю ви опинитесь у теплій компанії інших туристів — ніякого романтичного усамітнення з природою не буде. По-друге, прохід до водоспаду платний. Платня не висока, але з’явилась ця “традиція” не так давно — місцеві бізнесмени почали наслідувати своїх кримських колег, які можуть “зідрати” з туристів гроші навіть за хмиз серед дикого лісу.

Пороги водоспаду Шипіт, фото Іван Кміть

Водоспадні легенди

Про легенди, пов’язані з кришталевими водами Шипоту, краще питати місцевих жителів — вони розкажуть цікаво і колоритно. Але одну з легенд про водограй можемо розказати просто зараз. Як і більшість карпатських легенд, вона про шалене кохання. Колись давно покохалися дівчина з заможної родини та бідний хлопець. Батьки були проти їхнього кохання, тому вони зустрічалися потай, за селом, у місцині біля крутих скель. Та одного разу матір прослідкувала за дочкою, і почувши в темряві шепіт закоханих, почала їх голосно лаяти. Аж погода раптом зіпсувалася — і вперіщила злива. Гірські зливи дуже небезпечні, вода з гір може утворювати сильні потоки — таким потоком, що зірвався зі скель, і змило двох закоханих. У темряві годі було їх порятувати. Мати, що стала свідком трагедії, кожного вечора приходила до водоспаду. І кожної ночі у лісовій темряві і шумі водограю їй вчувався шепіт доньки. Тому і названо водоспад Шипотом. Хоча більш прозаїчна версія стверджує, що “шипотом” здалеку видається приголомшливий рев води, що зривається вниз.

Водоспад Шипіт, фото Максим Уланов

Прогулянки та походи

Плануючи прогулянку влітку, можна сподіватись на легкий підйом від водоспаду вгору — на Полонину Боржава. Піднятись варто, адже ви зможете подивитись на Шипіт зверху, насолодитись гірськими пейзажами і досхочу назбирати на полонині чорниць. Влітку зверху працюють колиби — не тимчасові домівки гуцульських пастухів, звісно, а невеличкі заклади, що пропонують туристам каву та чай.

Водоспад Шипіт, фото Іван Кміть
Навесні та восени можна включити Шипіт до маршруту пішого походу. До того ж знайомство з Карпатами можна почати з села Пилипець і водоспаду Шипоту, а далі піднятись на Гембу, пройти схилами Великого Верху і дістатись вершини гори Стій. Біля гори Стій зручно розбити табір і влаштуватись на ніч. На другий день можна рушити до Воловця, в якому є залізнична станція, — через гору Плай.
Джерело: guide.karpaty.ua