Дитина стікала кров’ю і шаленіла від болю: в лікарні 5 год не могли надати екстрену допомогу

Напередодні у Львові хлопчик отримав відкритий перелом плечової кістки унаслідок падіння. Батько миттєво наклавдитині на руку джгут і почав викликати швидку допомогу. Проте – безуспішно.

Про це у мережі “Фейсбук” розповідає Сергій Мутін.

“Оператор розпитує основні дані та видає сакральну фразу: “Немає вільних машин”. Я питаю орієнтовний час очікування. Відповідь: “Близько години”! Карл – години! Швидка, бл*дь! Малий непритомніє, як можу, ставлю з підручних матеріалів шину, хапаю на руки і везу до 8 травматології. Під’їзд до травмпункту закритий шлагбаумом, нікого немає! Знову хапаю дитину на руки і біжу до травмпункту. Там черга, людей 20, заношу в кабінет. Лікарі, молоді хлопці, бачачи ситуацію, всіляко намагаються допомогти, як можуть. Але у них немає нічого. Немає навіть з чого зробити шину! Шину! У травматології майже мільйонного міста! Ні бинтів! Ні анальгіну для знеболювання. Все потрібно купувати навіть для невідкладних випадків. Нічого немає! Але вони роблять все від них залежне”, – каже Мутін. 

Чоловік зазначає: побачивши, що хлопчик втратив дуже багато крові, лікарі порадили везти його в дитячу обласну лікарню. Батько попросив доправити їх туди швидкою з мигалкою, оскільки це була година пік, і дістатися до лікарні швидко було нереально. Але йому відмовили в цьому проханні через відсутність вільних машин.

“Хапаю сина і в машину. Їду. Затори. Центр. По дорозі додзвонююся у приймальню, приїхав, шлагбаум. Двоє охоронців, бачачи дитину в напівнепритомному стані та у крові, відкривають шлагбаум і впускають до входу. Сам беру каталку-ноші і везу до приймальні. Шукаю ліфт, чортихаюся. У малого відкрилася кровотеча, мабуть, коли я перекладав, потривожив рану. Все у крові, джгут зняли раніше. Бачачи стан, підбігають хлопці-лікарі з цього відділення. Обробляють, закривають рану. Все без наркозу і знеболення. Дитина кричить не своїм голосом. Прошу зробити укол для знеболювання. Кажуть, без санкції лікаря (або головлікаря, не знаю) не можуть. Лікаря немає, він на операції”, – розповідає батько.

Після того хлопчика скерували на рентген, однак згодом виявилося, що він не працює. Апарат лагодили півгодини, і за цей час хлопчик кілька разів втрачав свідомість від болю. Коли знімок все ж зробили, пацієнта нарешті повезли на оформлення, яке також тривало 30 хвилин: хворих реєструвала всього одна працівниця, до того ж біля її стійки зібралася черга з десяти осіб.

“Знову прошу дати знеболювальне синові. Але лікаря немає. Приходить лікар, весь мокрий, оперував. Через хвилин 30 каже готувати до операції, дати анальгін з димедролом. Везу я і санітарка у відділення. Черга в операційну. Ми треті. Ще раз прошу дати знеболювальне! Санітарка каже: “Вибачте, нема кому вколоти, на поверх одна санітарка і та на операції!” Питаю, як так?! Ми третю годину у вас і нікому вколоти. Опускає очі – каже, всі поїхали в Польщу і Чехію. Я пропоную вколоти сам. Вмію, знаю! Відповідає, не можна. Син просто шаленіє від болю. Після травми йде четверта година! Забирають на операцію через майже п’ять годин після травми”, – пише Мутін.

Також чоловік зазначив, що всі його претензії стосуються не лікарів, оскільки вони роблять все від них залежне, а безладу в державній системі охорони здоров’я.

“Всі ці люди-лікарі здійснюють подвиг, працюючи в таких умовах. Хірург-лікар, який вийшов і робив операцію, був у мокрому костюмі. Він стояв і рятував дітей нон-стоп. І не сидів у себе в приймальні. Всі, хто нас зустрічав, як могли допомагали, але і вони безсилі в цьому безладі нашої нікчемної системи охорони здоров’я. Дно. А ці тварюки лікуються у Феофанії і за кордоном”, – зазначає обурений батько.