ЗАВАНТАЖИТИ
МОБІЛЬНИЙ ДОДАТОК ЗАРАЗ

Розміщення реклами тут - +380 (98) 607 99 77
» » Діти поза системою: чи є законна альтернатива «казенній» освіті?

Діти поза системою: чи є законна альтернатива «казенній» освіті?

Діти поза системою: чи є законна альтернатива «казенній» освіті?

 

В Україні «модно» ганити державну освіту і державні школи, більшість з яких страшенно відстали і в технологічному, і в науковому плані. І хоча шкільна освіта для дітей в Україні є обов’язковою, але, як виявляється, є батьки, які воліють навчати дітей поза цією державною системою.

Навчання дітей вдома чи в якихось альтернативних школах не є сьогодні в Україні настільки поширеним, щоб говорити про якусь тенденцію, але, тим не менше, час до часу це питання обговорюють у соцмережах і навіть називають «сучасним писком моди». Так, деякі батьки скаржаться на те, що «казенна освіта» не дає їхнім дітям необхідних знань. Але чи можна навчати дітей у паралельній, створеній самими батьками системі освіти? І найголовніше – чи добре це для самих дітей?
Які форми навчання дозволені законом?

Це питання у коментарі ІА ZIK роз’яснила експерт аналітичного центру CEDOS Ірина Когут. За її словами, в Україні законодавчо закріплено, що всі діти до 18 років повинні отримати повну загальну середню освіту. При цьому форма навчання допускається різна.

Батьки можуть обирати для дитини як державну, так і приватну школу, яка працює за якимись альтернативними методиками. Однак така приватна школа повинна мати відповідну ліцензію і довести, що її навчальна програма відповідає державному стандарту.

«Ці школи показують свої навчальні плани, навчальні програми. Інколи такі школи мають фактично два навчальних плани – один для перевірки і другий, яким вони дійсно користуються. Насправді так інколи роблять навіть державні школи, які хочуть працювати за якимись нетиповими програмами, тому що в нас доволі зарегульований зміст освіти і навчальний план, тобто кількість дисциплін і годин, які на них відведені. Приватні школи, звичайно, підзвітні перевіркам місцевих управлінь освіти і, в принципі, працюють у правовому полі», – додала Ірина Когут.

За її інформацією, в Україні приватних шкіл лише 1% від загальної кількості, і зосереджені вони переважно у великих містах, найбільше – в Києві: «Їх є близько 170. Усі вони платні. Є якась частина релігійних шкіл, але їх буквально десяток і вони невеликі. Деякі з приватних шкіл є міжнародними, тобто там навчаються діти іноземців. Загалом навчання у приватних школах доволі коштовне. І зважаючи на те, що наше суспільство є скоріше бідним, зрозуміло, що державні школи все ще залишаються основним варіантом навчання для 99% дітей».

Що стосується навчання дітей вдома, то юридично це можливо у вигляді екстернатного навчання, але при цьому діти все-одно прикріплені до певної школи. Батькам потрібно написати відповідну заяву у навчальний заклад, а діти мають раз на рік складати іспити, щоб показати, що вони дійсно навчаються і що в їхньому випадку вимоги державного стандарту загальної середньої освіти дотримуються.

«Часто школи можуть поставитися з нерозумінням до бажання батьків навчати дитину вдома. Тому батьки іноді практикують навчання своїх дітей на екстернаті через нібито проблеми зі здоров’ям за допомогою якихось фейкових довідок про хворобу. Але деякі школи нормально до цього ставляться», – зазначає експерт.

Загалом якусь із легальних форм навчання – або відвідування школи, або навчання на екстернаті – батьки мають обов’язково для дитини забезпечити.

«У нас діє постанова, яка дублює ще радянську норму про так званий «всеобуч», відповідно до якої має вестись облік дітей шкільного віку. Контроль за цим покладається на місцеві органи влади. Тобто якщо якась дитина за документами ніде не навчається, інформація про неї передається в соціальні служби, які, відповідно, мають на це реагувати. В принципі, це є однією з підстав для позбавлення батьківських прав, якщо дитина не отримує освіту», – пояснює Ірина Когут.

Варто зазначити, що в новому законі про освіту, який зараз у парламенті готується до другого читання, артикульовано право батьків на вибір форми і місця навчання дитини, а також дещо розширений перелік можливих форм навчання. Зокрема, там, окрім екстернату, згадується сімейна освіта. Загалом, за заявами Міносвіти, ідеологія реформи передбачає спрощення для тих батьків, які хочуть навчати дітей в якихось недержавних школах і за якимись альтернативними навчальними програмами.
Що краще для дітей?

Водночас незрозуміла ситуація щодо якості й ефективності такої альтернативної освіти, яку отримують діти вдома чи в школах з нетиповими програмами.

І ще одне важливе питання – це соціалізація, адже в школі діти спілкуються з однолітками і вчаться комунікувати в колективі. І нехай традиційна школа не ідеальна, але ж суспільство наше теж не ідеальне, і дітям необхідно бути готовими в ньому жити. Чи дає такі навички домашня освіта?

Оцінювати однозначно й узагальнено важко, адже індивідуальне навчання може бути дуже і дуже різним, вважає Ірина Когут.

«Досліджень як таких не проводилося, ми не можемо порівняти навчальні результати дітей, які навчаються вдома, і тих, хто навчається у школах. Тому зараз можуть бути лише якісь припущення. Так, зазвичай говорять, що в таких дітей може бути брак соціалізації, їм може не вистачати навичок командної роботи, які гіпотетично дитина може набути в школі. Але загалом тут дуже багато «але», тому що для якоїсь дитини може бути психологічно комфортніше навчатися вдома, а соціалізацію можна отримати не тільки в школі, а на якихось гуртках чи додаткових заняттях.

Загалом це поки що дуже мало вивчена сфера і говорити, що це однозначно погано чи однозначно добре в цілому дуже складно. Просто потрібно забезпечити, з одного боку, від держави механізми, які би дозволяли переконатися, що дійсно, кожна дитина отримує ті знання, які дозволяють їй бути повноцінним членом суспільства, продовжити свою освіту і так далі. А з іншого боку, потрібно дати можливість батькам і дітям обирати той формат навчання, який їм зручний, без якихось перепон, корупції і зловживань», – вважає експерт.
Досвід Львівщини

За інформацією департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації, в області 2970 дітей займаються на індивідуальній формі навчання, у Львові – 131 дитина.

«Зазвичай, діти з двох причин можуть навчатися на індивідуальній формі навчання – через хворобу або через відсутність класів у гірській місцевості. Але особові справи цих дітей зберігаються в школах. Вони мають навчальний план, за ними закріплюються вчителі, які приходять до дітей у визначені години і займаються з ними», – зазначила директор департаменту освіти і науки Любомира Мандзій.

Також вона повідомила, що станом на 12.03.2017 у Львівській області 28 дітей не охоплені навчанням, у Львові таких – 16. За її словами, йдеться про дітей різного віку і різні життєві ситуації. Зокрема, деякі з цих дітей можуть перебувати у розшуку, також є випадки невиконання батьками своїх обов’язків, випадки самовільного залишення навчального закладу. Окрім того, діти могли просто змінити місце проживання.

«Ми зразу реагуємо на такі випадки, повідомляємо у службу у справах сімей чи службу у справах неповнолітніх, у сектор ювенальної превенції поліції. І в такому випадку має бути реакція цих органів», – пояснила Любомира Мандзій.

Підготувала Тетяна Штифурко, IA ZIK





Загрузка...
ІНШІ НОВИНИ
Закарпатцям на замітку! Як здобути безкоштовну освіту в Словаччині  Знаменитий інженер і програміст Білл Гейтс одного разу сказав, що найкраща інвестиція коштів - це інвестиція в освіту

Коментарі

Інформація
Відвідувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.
ПОПУЛЯРНЕ / КОМЕНТАРІ
  1. Допоможемо разом: хвора 27-річна свалявчанка просить про допомогу (ВІДЕО)
  2. В неповнолітньої у Сваляві вилучили згортки з марихуаною
  3. Офіційно про аварію на Свалявщині
  4. Що новенького на базарі курортної Сваляви?
  5. На Свалявщині горів "Volvo"
Погода
Погода у Сваляві

вологість:

тиск:

вітер:


Загрузка...

«    Жовтень 2018    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31